У десанті стрибають з парашутом всі – і жінки, і чоловіки
5437_p_08_img_0002-300x281.jpgВсе ж таки українські дівчата — найкращі у світі! От, скажімо, рядова військової служби за контрактом Юлія Якимчук. Вона зв’язківець у 80-й окремій аеромобільній бригаді, і нині виконує свою нелегку роботу на передових рубежах оборони нашої держави.
Коли дівчатка ще у школі мріяли про принців і платтячка, вона водночас мріяла і про небо. У військкоматі наполегливій і рішучій дівчині пішли назустріч. Так вона стала десантником.
Юлі подобається армійський порядок. Дівчина переконана, що служба в армії — це впевненість у майбутньому. Адже, за її словами, доки існуватиме держава, буде і військо. А значить у неї буде і гарантована робота.
Не секрет, що в десанті стрибає з парашутом увесь особовий склад, незалежно від спеціальності. Від командира бригади до кухаря. Виконує стрибки і Юля. Кожен стрибок для неї не з легких, але захоплюючий і цікавий. Адже відчуття вільного польоту, звук відкриття куполу над головою та пісню приборканого неба, що звучить у стропах, не передати жодними словами. Це треба відчути.
Коли постало питання про відрядження в АТО, Юля не вагалася. Вона вирішила, що її місце разом із підрозділом, де воюватимуть її бойові брати та сестри. Вона виконує свою роботу на одному з найгарячіших на цей момент напрямків у зоні проведення АТО. Дуже скептичне ставлення у десантника Юлі до осіб чоловічої статі, які ухиляються від призову та мобілізації.
— Я бажаю всім чоловікам-ухильникам від служби гарних подарунків на 8 березня! Це — ваш день, — каже вона, щоправда одразу додає, — я знаю чимало чоловіків, які за тих чи інших обставин не можуть бути тут, з нами. Вони багато роблять як волонтери. І за це їм велике спасибі.
Удома на нашу героїню чекає найрідніша у світі людина — мама. Вона живе в Сумах і дуже хвилюється за свою донечку, яка зараз на війні. Виконую прохання Юлі й через газету передаю її мамі добру вісточку — дочка здорова, має велику повагу у своєму військовому колективі й за сумлінну службу на доброму рахунку в командування.
— Мамо, не плач і не хвилюйся! У нас усе гаразд. Ти собі не уявляєш, які залізні хлопці бережуть спокій країни.

Тарас ГРЕНЬ