Під час Великої Вітчизняної війни партизанський рух на території України не давав спокою окупантам, завдавав їм суттєві втрати живої сили і техніки, підтримував власне населення. На боротьбу з партизанами відволікалися значні військові контингенти, які вкрай були потрібні гітлрівцям на фронті. Особливо ефективність дій партизанів підвищилася, коли їх дії стали керуватися і координуватися з єдиного органу – Українського штабу партизанського руху – військово-оперативного органу по керівництву партизанською боротьбою в тилу ворога. Партизанський рух став справжнім Партизанським фронтом – 5-м Українським, у доповнення до чотирьох українських фронтів діючої армії.
На згадку про ті героїчні події у Києві на фасаді будинку №18 по вулиці Ярославів Вал було встановлено меморіальну дошку (архітектор – О. Бугаєнко) з написом: «У цьому будинку з січня 1944 року по січень 1945 року діяв Український штаб партизанського руху – військово-оперативний орган по керівництву партизанською боротьбою в тилу німецько-фашистських загарбників».
На превеликий жаль, попередня влада, декларуючи необхідність збереження пам’яті про героїчне минуле, недостатньо опікувалась історичними пам’ятками. З меморіальної дошки на будівлі, якою не опікувалися господарі, хтось вибив окремі літери, сплюндрував дошку фарбами.
Прийшли нові часи, і послідовники тих, хто боявся партизан і боровся з ними в часи Другої світової війни, користуючись безкарністю, вночі, нанесли черговий підступний удар по колишньому штабу партизанського руху – зруйнували меморіальну дошку, збивши зі стіни будівлі й розтрощивши її на шматки.
Хто поновить пам’ятку історії?
На згадку про ті героїчні події у Києві на фасаді будинку №18 по вулиці Ярославів Вал було встановлено меморіальну дошку (архітектор – О. Бугаєнко) з написом: «У цьому будинку з січня 1944 року по січень 1945 року діяв Український штаб партизанського руху – військово-оперативний орган по керівництву партизанською боротьбою в тилу німецько-фашистських загарбників».
На превеликий жаль, попередня влада, декларуючи необхідність збереження пам’яті про героїчне минуле, недостатньо опікувалась історичними пам’ятками. З меморіальної дошки на будівлі, якою не опікувалися господарі, хтось вибив окремі літери, сплюндрував дошку фарбами.
Прийшли нові часи, і послідовники тих, хто боявся партизан і боровся з ними в часи Другої світової війни, користуючись безкарністю, вночі, нанесли черговий підступний удар по колишньому штабу партизанського руху – зруйнували меморіальну дошку, збивши зі стіни будівлі й розтрощивши її на шматки.
Хто поновить пам’ятку історії?
Прес-служба УСВА.