Вячеслав Ціватий, перший проректор Дипломатичної академії України при МЗС України, кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України.
Рецензія на монографію: Аблазов В. И., Аблазов И. В., Аблазов К. В. Афганская арена. Война ХХІ века. - Киев: МИЦ «Мединформ», 2015. - 547с.: илл. 57. (ISBN 978-966-409-158-6).
Невипадково авторський колектив книги склався з трьох осіб.
Валерій Іванович Аблазов з 1957 до 1991 рр. – на військовій службі, учасник бойових дій в Афганістані, військовий радник (1979–1981 рр.), з 1992 до 2012 рр. – на державній службі, автор більш ніж 120 наукових робіт, винаходів, публікацій, монографій з аналізу і прогнозування політики, книг з історії та сьогодення Афганістану, десятків публікацій у ЗМІ та на інтернет-сайтах.
Костянтин Валерійович Аблазов з 1986 до 1994 рр. – на військовій службі, з 1994 р. і до сьогодні – на дипломатичній службі, автор аналітичних матеріалів і публікацій з європейської та євроатлантичної інтеграції, зовнішньої політики та дипломатії.
Іван Валерійович Аблазов з 1992 р. на військовій службі, кандидат політичних наук, автор наукових робіт і публікацій з проблем глобалістики, воєнної безпеки та оборони, безпеки життєдіяльності дипломатів, міжнародного гуманітарного права і захисту прав людини у боротьбі з тероризмом.
Кожний з співавторів є фахівцем у своїй сфері діяльності, що дозволило професійно викласти відповідні розділи книги.
У книзі "Афганська арена. Війна ХХІ століття" використана нумерація для позначення світових воєн - Перша і Друга, відповідно, і воєн від 1-ої до 5-ої на Афганській арені (афганській території). 1, 2 і 3-я війни в історії Афганістану відомі як англо-афганські війни. До 4-ої війни віднесені події, пов'язані з участю збройних сил СРСР в Афганістані в період 1979–1989 рр., а до 5-ої – дії збройних сил США і Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані під проводом НАТО у період 2001–2015 років. Події та військові операції в Афганістані в період 1979–2015 рр. розглядаються як локальні конфлікти, що стали наслідком світової політики і вплинули на неї. Опис 5-ої війни ведеться через суб'єктивне сприйняття, особистісні враження та особисті долі вищих військових керівників НАТО, які керували бойовими діями в цьому регіоні.
Короткі розповіді з політичної та політико-дипломатичної історії Афганістану в перших розділах книги поступово підводять читача від подій початку ХІХ століття до багаторічної громадянської війни в цій східній країні, в якій всі ворогуючі групи користувалися іноземною військовою допомогою. На боці офіційній влади в цій боротьбі у 1979–1989 роках брали участь збройні формування СРСР, а радянські військові радники перебували там ще триваліший період.
Автори цієї монографії у своїх висновках погоджуються з точкою зору своїх однодумців, які вводять до наукового обігу продовження нумерації світових воєн. Так, "холодна війна", що закінчилася поразкою держав соціалістичного табору, військового блоку держав Варшавського договору, розпадом СРСР на окремі держави, зміною політичних режимів в них, руйнуванням єдиної економіки і збройних сил, є Третьою світовою, що вже відійшла в минуле. При цьому помітну роль у процесах Третьої світової війни зіграли події 4-ої війни в Афганістані в період 1979–1989 рр.
На думку авторів дослідження, події 5-ої війни в Афганістані, війни ХХІ століття, у період 2001–2015 рр. вписуються до версії Четвертої світової, що триває донині. Офіційно Четверту світову війну ніхто не оголошував. У цьому її відмінність від Першої та Другої війн, і навіть Третьої світової війни (1946–1991 рр.). Її початком прийнято вважати виступ 5 березня 1946 р. у Вестмінстерському коледжі у Фултоні (штат Міссурі, США) Вінстона Черчилля, який оголосив "хрестовий похід" союзу англомовних націй проти комунізму в цілому і Радянського Союзу зокрема.
На думку авторів монографії, за відправну точку Четвертої світової війни можна прийняти 1991 рік, коли президент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш-старший заявив про необхідність встановлення нового світового порядку.
У Четвертій світовій війні, як констатують автори, одночасно з традиційними прагненнями держав-учасниць отримати для себе матеріальні та інші вигоди в разі перемоги, вирішуються надзавдання глобального порядку, в яких, в одній із архітектонічних моделей, мова йде про створення єдиної мережевої структури без державних національних формувань з єдиною космополітичною ідеологією й мораллю, яка ґрунтується на уніфікації світоглядів та міжцивілізаційних відмінностей, на єдиній ідеології споживання, на засадах стирання національних, етнічних і релігійних відмінностей тощо. Четверта світова війна є перманентною, вона безперервно розширюється в просторі й часі, послідовно освоює регіон за регіоном, сферу за сферою життєдіяльності, створюючи мережу контрольованих опорних просторів на шляху світового панування і встановлення нового світового порядку. Вона може розтягнутися на століття у зв'язку із величезними масштабами та складністю завдань сьогодення.
У моделі збройної боротьби в Четвертій війні явно проявляється тенденція ведення бойових дій безконтактними методами – нанесенням масованих тривалих високоточних ударів безпілотними засобами повітряного, морського і наземного базування через повітряно-космічний простір.
Серед невійськових методів ведення війни питомої ваги набула інформаційна складова, яка, практично, перетворилася на самостійну інформаційну війну. Ефективність інформаційної зброї проявляється в тому, що вона вражає сутнісну основу людини, її культурне ядро, її мораль, ментальність і переконання.
Дана книга може стати ще одним інструментом захисту інформації про події, операції та осіб локальних війн від штучної трансформації та спотворення в процесі інформаційної війни. У книзі наведено нариси про війни та історичних осіб Афганістану від народження держави до наших днів, короткі відомості про Обмежений контингент радянських військ (ОКСВ), довідкові біографічні матеріали про військових діячів СРСР, які служили в Афганістані в 1972–1992 рр., їх точки зору на баталії та політико-дипломатичні події.
Основний обсяг книги містить інформацію про склад, структуру і втрати Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ), а також довідкові біографічні матеріали, інтерв'ю воєначальників НАТО, які командували МССБ в Афганістані та Збройними силами Коаліції під керівництвом США в операції "Непохитна свобода" у 2001–2015 рр., а також фрагменти публікацій ЗМІ цього періоду, необхідні для проведення компаративного (порівняльного) аналізу питань, пов'язаних із підготовкою вищих командних кадрів, управлінням бойовими діями багатонаціональних військових контингентів, військово-історичної спадщиною і проблемами держави Афганістан, на території якої проходили бойові дії, взаємодією з керівництвом країни.
Рецензоване видання авторського колективу – це оригінальне, сучасне й актуальне інформаційно-наукове дослідження, в якому проаналізовано та системно викладено витоки й реальний стан міжнародних відносин, зовнішньої політики і дипломатії Афганістану ХІХ-ХХІ століть у світовому контексті як важливої складової еволюції і трансформації політико-дипломатичних систем та систем міжнародних відносин глобалізованого світу в цілому. Основні висновки праці зроблені в результаті залучення до наукового аналізу нових документів українських і зарубіжних архівів, матеріалів вітчизняної та іноземної періодики, видань української та афганської діаспор.
Протягом багатовікової історії окремі держави і регіони в цілому досить часто виступали як самостійні гравці не лише на національному рівні, а й на міжнародній арені в цілому. Головне призначення цього дослідження полягає в тому, щоб навчити вдумливого читача орієнтуватися в тенденціях сучасних міжнародно-політичних, геополітичних і світових процесах, а також допомогти в усвідомленні рушійних чинників, що впливають на політичну, дипломатичну чи економічну діяльність державних áкторів як на світовій арені, так і в межах географічно визначених міжнародно-політичних регіонів, на прикладі Афганістану і регіону Південної Азії в цілому.
Нова книга, з одного боку, є продовженням і складовою частиною друкованих робіт з історії афганської війни, що послідовно випускає Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), а з іншого боку, позначає напрями подальшої роботи зі створення довідкових біографічних видань про учасників афганської війни.
Рецензована праця написана дуже яскравою мовою і легко сприймається, що сприяє усвідомленню складних геополітичних, геостратегічних, геодипломатичних та геоекономічних змін зовнішньої політики та дипломатії Афганістану впродовж ХІХ–ХХІ століть.
У цілому, книга розрахована на широке коло читачів, які працюють професійно в галузі військової історії і тих, хто цікавиться сучасною політикою, дипломатією і подіями в Афганістані в історичній ретроспективі й перспективі.