Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - 75 років від початку примусового вивезення остарбайтерів з України в Німеччину

Цієї темі було присвячені заходи в Національному музеї історії України в Другій світовій війні, у якому взяли участь ветерани Київської міської Спілки ветеранів Афганістану, Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Ця подія вперше відзначається на державному рівні. Вшанування трагічної річниці примусового вивезення українців до Німеччини організована Українським інститутом національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАН України.
18 січня 1942 року із Харкова до Кельна вирушив перший ешелон із 1117 робітниками. Із Києва перші робітники виїхали 22 січня (1500 осіб). Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.
Використання праці цивільних із території окупованого СРСР від початку війни не планувалося через расові упередження та задля державної безпеки Третього Рейху. Невдача теорії «блискавичної війни» змусила нацистське керівництво переглянути ставлення до залучення жителів підрадянських територій. Масштабне використання робітників із України розпочалося 1942 року і тривало до 1945-го. Весною 1942 року нацисти почали проводити масові облави серед місцевого населення, залучаючи до цих акцій поліцію та солдатів Вермахту. Приписи щодо поводження з примусовими робітниками були дуже суворими. В документі «Загальні положення щодо вербування та використання робочої сили зі Сходу» впроваджувався термін «остарбайтер» – східний робітник. Вони змушені були носити на грудях спеціальну нашивку у вигляді прямокутника з літерами «OST» на блакитному тлі. Остарбайтерів потрібно було транспортувати в закритих вагонах, а працювати вони мали в закритих бригадах, окремо від німецьких й інших іноземних робітників, мешкати – в бараках, які розташовувались у таборах, обнесених колючим дротом. Листування проходило сувору цензуру.
У 1945 році більшість остарбайтерів потрапили до таборів для переміщених осіб у Західній Німеччині. 13,5 млн іноземних робітників працювали на примусових роботах на території Німеччини та окупованих нею країн під час Другої світової війни: військовополонені, в’язні концтаборів, цивільні особи.
Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі у 1946 році визнав примусову працю іноземців, яку використовували в нацистській Німеччині, злочином проти людяності та порушенням норм міжнародного права..