В черговий раз міністерство надсилає типову відписку, в якій просто цитує положення тих чи інших документів, але робить вигляд, що не розуміє суті поставлених питань та уникає відповіді на них.
Заступник міністра соціальної політки пан М. Шамбір пише, що для визначення соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами загалом було проаналізовано 54,9 тися справ домогосподарств – одержувачів житлово-комунальних послуг. За результатами було встановлено середні норми споживання, а підставою для зменшення норм було поверненя до бюджету газопостачальними підприємствами 14 млрд. гривень невикористаних сум субсидій. По-перше в листі УСВА жодного слова не було сказано про норми споживання газу, а мова йшла виключно про централізоване теплопостачання. А головне, ми знову ставимо питання: при чому тут пільговики, де аналіз норм споживання і розмірів плати, які доводиться сплачувати (на нашу думку – переплачувати) ветеранам війни та іншим пільговикам? Розмір субсидій залежить від рівня доходів одержувачів. Зросла мінімальна заробітна плата, багато сімей право на субсидії втратили. Зросли ціни, громадяни на всьому економили, в тому числі на енергоносіях. Ось це і є причини невикористаних субсидій, а не завищені норми. З пільговиками ситуація зовсім інша. Пільги з житлово-комунальних послуг інвалідам війни, учасникам бойових дій та багатьом іншим пільговикам не прив`язані до рівня доходів, кількість пільговиків протягом року змінюється на незначний та абсолютно прогнозований відсоток. Кошти на 2017 рік закладені у місцевих бюджетах виходячи з прогнозованої кількості пільговиків та прогнозованих цін на енергоносії. Як показує досвід попередніх років, реально використані кошти на послуги ЖКГ для пільговиків дуже рідко та не суттєво у відсотковому відношенні відрізняються від закладених у місцеві бюджеті. Тим більше, за словами Прем`єр-міністра України Гройсмана В. Б., доходи місцевих бюджетів за січень-квітень 2017 року перевищили 14 млрд. гривень. Тому позиція УСВА полягає в тому, що немає ніяких об’єктивних підстав для зменшення норм споживання для громадян України, які користуються пільгами на підставі Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Що ж стосується застосування коригуючих коефіцієнтів, то пан М. Шамбір відповідає за принципом «Ви нам про Хому, а ми Вам про Ярему». Описуючи, що таке коригуючий (температурний) коефіцієнт, він вдає вигляд, що не помічає нашої головної вимоги – не можна застосовувати цей коефіцієнт у спорудах, де є загальнобудинкові лічильники тепла. Ще раз нагадуємо, що коригуючі коефіцієнти вводились тоді, коли більшість будинків ще не були обладнані будинковими лічильниками тепла. В цих будинках коефіцієнти дозволяють, хоча б приблизно, рахувати енергію, витрачену в будинках чи окремих квартирах, в залежності від розмірів будинків та температури навколишнього середовища. Застосування коефіцієнту є логічним у разі відсутності лічильника тепла і в квартирі споживача, і на вводі в будинок. Також є логічним застосування коефіцієнту у разі наявності лічильника в квартирі споживача та одночасно відсутності на вводі в будинок. Навіть шкільного рівня знання законів фізики та математики достатньо для того, щоб зрозуміти – застосування ж коефіцієнту в будинках, які на вводі мають будинкові лічильники тепла, є цілковитим абсурдом. До речі, тільки в Києві, за інформацією КМДА, таких будинків уже 95%. У будинку з більшою кількістю поверхів та при нижчій температурі дійсно буде витрачено більше тепла, але все воно буде пораховане лічильником. А потім буде розподілене між квартирами та враховане у квитанціях. У кого є квартирні лічильники – за їх показаннями, у кого немає – на підставі статті 12 постанови КМ України №630: «12. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири…». На відміну від будинків без лічильників, у будинках з лічильниками застосування коефіцієнта до споживачів-пільговиків навіть не впливає на кошти, отриманні за поставлену енергію теплопостачальником. Він отримає кошти згідно показань лічильника. А неправомірне застосування коригуючого (температурного) коефіцієнта має лише один результат – збільшується частка плати пільговика та одночасно пропорційно зменшується частка відшкодування тепло постачальнику з місцевого бюджету. Відбувається додаткове зменшення реальної пільги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на відповідний відсоток. Наприклад, в м. Києві з К=0,41 (для будинків 5 поверхів і вище), реальна пільга інваліду війни 1 групи зменшується зі 100% до 59%, учаснику бойових дій – з 75% до 45%.. На погляд ветеранської громадськості, це – зловживання Кабінетом Міністрів України наданим законодавчим органом правом самостійно встановлювати соціальні норми споживання для пільговиків. Виходить, що спочатку встановили норми за площею та гігакалоріями, а потім додатково ці норми зменшили за рахунок штучно притягнутого коефіцієнта. З економічної точки зору, відбувається калькуляційна картельна змова між виробниками тепла, Кабінетом Міністрів України та структурними підрозділами місцевої влади, які нараховують плату за тепло.
За будь-якого трактування, визначальними є конституційні принципи верховенства права та верховенства законів над підзаконними нормативно-правовими актами органів виконавчої влади. Саме на підставі цих принципів відбулися зміни влади в Україні у 2005 та 2014 роках. Тому ми, ветерани війни, надіємось на застосування верховенства права у всіх сферах суспільного життя, в тому числі до нашого соціального захисту. Не можна підзаконними актами КМУ зводити нанівець положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що ж стосується застосування коригуючих коефіцієнтів, то пан М. Шамбір відповідає за принципом «Ви нам про Хому, а ми Вам про Ярему». Описуючи, що таке коригуючий (температурний) коефіцієнт, він вдає вигляд, що не помічає нашої головної вимоги – не можна застосовувати цей коефіцієнт у спорудах, де є загальнобудинкові лічильники тепла. Ще раз нагадуємо, що коригуючі коефіцієнти вводились тоді, коли більшість будинків ще не були обладнані будинковими лічильниками тепла. В цих будинках коефіцієнти дозволяють, хоча б приблизно, рахувати енергію, витрачену в будинках чи окремих квартирах, в залежності від розмірів будинків та температури навколишнього середовища. Застосування коефіцієнту є логічним у разі відсутності лічильника тепла і в квартирі споживача, і на вводі в будинок. Також є логічним застосування коефіцієнту у разі наявності лічильника в квартирі споживача та одночасно відсутності на вводі в будинок. Навіть шкільного рівня знання законів фізики та математики достатньо для того, щоб зрозуміти – застосування ж коефіцієнту в будинках, які на вводі мають будинкові лічильники тепла, є цілковитим абсурдом. До речі, тільки в Києві, за інформацією КМДА, таких будинків уже 95%. У будинку з більшою кількістю поверхів та при нижчій температурі дійсно буде витрачено більше тепла, але все воно буде пораховане лічильником. А потім буде розподілене між квартирами та враховане у квитанціях. У кого є квартирні лічильники – за їх показаннями, у кого немає – на підставі статті 12 постанови КМ України №630: «12. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири…». На відміну від будинків без лічильників, у будинках з лічильниками застосування коефіцієнта до споживачів-пільговиків навіть не впливає на кошти, отриманні за поставлену енергію теплопостачальником. Він отримає кошти згідно показань лічильника. А неправомірне застосування коригуючого (температурного) коефіцієнта має лише один результат – збільшується частка плати пільговика та одночасно пропорційно зменшується частка відшкодування тепло постачальнику з місцевого бюджету. Відбувається додаткове зменшення реальної пільги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на відповідний відсоток. Наприклад, в м. Києві з К=0,41 (для будинків 5 поверхів і вище), реальна пільга інваліду війни 1 групи зменшується зі 100% до 59%, учаснику бойових дій – з 75% до 45%.. На погляд ветеранської громадськості, це – зловживання Кабінетом Міністрів України наданим законодавчим органом правом самостійно встановлювати соціальні норми споживання для пільговиків. Виходить, що спочатку встановили норми за площею та гігакалоріями, а потім додатково ці норми зменшили за рахунок штучно притягнутого коефіцієнта. З економічної точки зору, відбувається калькуляційна картельна змова між виробниками тепла, Кабінетом Міністрів України та структурними підрозділами місцевої влади, які нараховують плату за тепло.
За будь-якого трактування, визначальними є конституційні принципи верховенства права та верховенства законів над підзаконними нормативно-правовими актами органів виконавчої влади. Саме на підставі цих принципів відбулися зміни влади в Україні у 2005 та 2014 роках. Тому ми, ветерани війни, надіємось на застосування верховенства права у всіх сферах суспільного життя, в тому числі до нашого соціального захисту. Не можна підзаконними актами КМУ зводити нанівець положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Валерій ГРИНЧАК,
Герой Радянського Союзу.
Герой Радянського Союзу.
