2 серпня при дорозі Тулинці – Грушів (Миронівський район), на місці висадки масового авіадесанту у вересні 1943 року, відкрито пам’ятник воїнам – повітряним десантникам.
Місце вибрано невипадково. Адже у ніч з 24 на 25 вересня 1943 року в цьому районі було висаджено основні сили десанту 3-ї та 5-ї повітряно-десантних бригад, які повинні були підтримати бійців на Букринському плацдармі. Майже половина бійців-десантників загинула в перші ж дні, потрапивши під сильний вогонь великого угрупування противника. В ході жорстоких боїв лише третина цього десанту з’єдналась неподалік Черкас з регулярними частинами наших військ і продовжила визволення Правобережної України.
– Це була всенародна будова, – розповідає І.С. Савченко, колишній десантник і будівельник. – Пам’ятник створено зусиллями багатьох небайдужих людей за кошти районного бюджету, Тулинської сільської ради, агропромислових підприємств та фермерських господарств, жителів району.

Пам’ятний знак висотою 11 метрів являє собою споруду, обваловану курганом і увінчану металевим куполом парашута. До нього прикріплено 28 строп, частина з яких ніби обгоріла ще до приземлення. 25 латунних гільз на них світяться червоним кольором у нічний час. По куполу напис: «Вічна слава воїнам-десантни¬кам, які загинули за Батьківщину». Разом з основною опорою здалеку цей напис нагадує хрест. Під куполом парашута підвішено п’ять 45-міліметрових латунних гільз, які, б’ючись на вітрі одна об одну, ніби створюють дзвін по загиблих воїнах.
В урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника взяли участь голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький, працівники центрального апарату УСВА Сергій Козаченко,Володимир Савченко, голова Миронівської райради Валентина Усик, голови міської і районної рад ветеранів Єлизавета Миздренко і Любов Тенетко, воїни-«афганці» Микола Дереча, Віктор Дудка, місцеві жители.

Микола ГУДЗЕНКО.