 Під "каток" "помаранчевого" бюджету потрапила більшість
пільговиків Дії "помаранчевого" уряду підтверджують популістський характер виборчих обіцянок блоків "НУ-НС" та БЮТ. Прийняття у пожежному порядку головного фінансового документа країни на 2008 рік стало одним з очевидних доказів цієї тези. Суспільство отримало державний бюджет, в якому значно скорочені соціальні пільги та суттєво недофінансовано програму реформування армії, яка, очевидно, найближчим часом вже братиме участь у другій афганській війні. Дії уряду Тимошенко та прийнятий "помаранчевою" коаліцією Держбюджет-2008 прокоментував голова Української Спілки ветеранів Афганістану, секретар Політради СПУ з питань зв'язків з ветеранськими, громадськими організаціями, профспілками Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ. |
| - Сергію Васильовичу, наскільки ускладниться ситуація у сфері
соціального захисту ветеранів з огляду на нашвидкуруч прийнятий так
званою демократичною коаліцією у парламенті Бюджет-2008? Яких змін
варто очікувати? -Інакше як замахом на соціальні права громадян ініціативи нового уряду назвати неможливо. У проекті програми діяльності Кабміну наголошується, що систему соціальних стандартів та пільг окремим категоріям громадян буде реформовано. Серед головних засад реформування - поетапна заміна пільг адресною допомогою, скасування законодавчого забезпечення частини пільг, надання статусу ветеранів війни бійцям УПА та забезпечення належного соцзахисту кожному, хто за тоталітарного режиму СРСР був незаконно переслідуваним чи обмеженим в правах. Отож, основні засади програми передбачають повернення до системи і стратегії, що були негативно сприйняті ветеранами і суспільством в цілому, і скасовані під тиском масових акцій протесту. Але життя нічому не навчило нову-стару владу. Вона робить рішучий крок у наступі на соціальні права ветеранів. З прийняттям Держбюджету-2008 уряд вводить суттєві обмеження і додаткові умови користування пільгами. Зокрема, йдеться про встановлення рівня сукупного доходу, який дає право на пільги, звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби. Відтепер вони претендуватимуть на пільги лише за умови, що величина їхнього доходу не більше 890 гривень. Під такий "каток" потрапили більшість пільгових категорій громадян України. Для дітей війни ця норма підвищена на 10 відсотків, а для осіб, які мають особливі трудові заслуги - на 50 відсотків. - Яка вірогідність того, що узяті у передвиборчий період ключові соціальні зобов'язання будуть виконані урядом Тимошенко? - У період виборчої кампанії всі щирі та не жаліють обіцянок. Обіцянки БЮТ, на яких набиралися голоси, це повернення всіх заощаджень, відмова від призову на військову службу з 2008 року та позбавлення пільг заможних громадян і нардепів. Повернення заощаджень здійснюється, але тільки по одній тисячі гривень і у ганебній та принизливої для громадян формі. Тільки бідність змушує їх брати цю милостиню. Від призову у військо таки відмовляться, але не раніше 2010 року. Пільг позбавляють, але не нардепів і заможних, а ветеранів і тих, чия заможність визначена у розмірі податкової соціальної пільги. Пропозиції щодо позбавлення народних депутатів пільг зникли з прийнятого Держбюджету. Отака вірогідність виконання обіцянок. - Чи передбачені бюджетом зміни щодо фінансування ЗСУ? Як Ви можете оцінити рівень фінансування українського війська, передбаченого у прийнятому бюджеті? - Абсолютні показники фінансування армії зросли на вісім відсотків. Однак, військові отримали лише 83 відсотки коштів від необхідного для реалізації держпрограми розвитку ЗСУ. Особливо бентежить те, що для продовження комплектації війська контрактниками передбачено лише 30 відсотків коштів від необхідного. Дуже далекі від прогнозних показників призначення коштів на будівництво житла для військовослужбовців - 509 мільйонів гривень. За ці гроші можна придбати лише 800 квартир. Реально знизились видатки на розвиток озброєння і військової техніки та небезпечно низьким є рівень фінансування утилізації звичайних видів боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива. Стабільними залишаються розміри призначень на соціальну та професійну адаптацію звільнених із військової служби. На це виділено трохи більше півтора мільйона гривень. Варто зазначити, що протягом останніх трьох років Міноборони на перепідготовку і працевлаштування військових не витратило жодної копійки бюджетних коштів. Державний департамент адаптації звітує діяльністю неурядових організацій, що фінансуються з-за кордону. Враховуючи розміри інфляції у 2007 році та прогноз на 2008 рік, можна упевнено констатувати тенденцію до зниження реальних розмірів фінансування Збройних сил України. - Чи сприятиме таке фінансування переходу на контрактну армію? - Необхідність переходу в питанні комплектування української армії до методу добровільності практично не викликає сумнівів. Солдат в армію повинен йти свідомо і винятково за власним бажанням, а його військова праця повинна гідно оплачуватися. Проте зарплату близько 1000 гривень на місяць навряд чи можна назвати гідною, а низькі темпи забезпечення житлом навряд чи можуть викликати ажіотажний попит на вакансії в армії. У низці регіонів країни все-таки достатньо охочих служити за контрактом. Ці регіони характеризуються не тільки низькими зарплатами, але і достатньо високим рівнем безробіття. - З якими наслідками може зіштовхнутися суспільство через намагання Президента Віктора Ющенка долучити українських військових до участі у міжнародних силах безпеки під егідою НАТО? - Те, що робиться зараз, нагадує події 30-річної давнини. Наприкінці 70-х років минулого століття СССР поступово втягувався у дев'ятирічну афганську війну. Наслідки того втручання - 15 тисяч загиблих і 600 тисяч доль, обпалених війною. Всього за 15 років участі України в миротворчих місіях загинуло близько 45 наших солдатів. Але ветерани називають іншу цифру - близько 200, тому що ніхто не відстежує подальшу долю поранених, а вони вмирають вже після повернення до України. Миротворці також добре знають, що таке посттравматичний синдром. Рішення про направлення першої десятки військових Президентом вже прийнято. На часі, ймовірно, військові підрозділи. - Якщо українські військові потраплять до Афганістану, наскільки миротворчою і безпечною може бути їх місія? - Нова війна, поки ще без нашої участі, триває вже сьомий рік, та перспектив перемоги в ній не помітно. Якщо суспільство не заборонить, то наші керівники, домагаючись вступу до НАТО, обов'язково знайдуть мотив для направлення українців у нове афганське пекло. У відносно спокійних і повних нафти і газу провінціях північних районів країни місця для наших військових вже немає. А провінції, які межують з Пакистаном, ми ще добре пам'ятаємо: Гильменд з величезними плантаціями наркосировини, Кандагар - столицю руху талібів, Нангархар з укріпленнями Аль-Каїди і Усами бен Ладена. - Яким чином УСВА може протистояти рішенню про участь українських військових в афганській війні? - УСВА має невичерпну кількість демократичних процедур впливу на суспільну думку і на органи влади. В цьому Україна вже переконалася під час проведення масових акції ветеранів. Ми впевнені, що своє вагоме слово скажуть ЗМІ, сім'ї загиблих в Афганістані, ветерани.
Розмову вів Сергій АНДРІЄВСЬКИЙ
Товариш |