"Третій Тост" №1-2 (361-362), 2008 рік, січень
 
Вітаємо у новому 2008 році!
Нас привітали
З нагоди Різдва Христового та Нового року на адресу Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) надійшли привітання від Президента України В. Ющенка, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачової, екс-Президентів України Л. Кравчука і Л. Кучми, екс-Прем'єр-міністра В. Януковича, голови Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді голів урядів держав-учасниць Співдружності, Героя Радянського Союзу Р. Аушева, голови Міжнародного Союзу організації ветеранів "Бойове братерство", губернатора Московської області, Героя Радянського союзу Б. Громова, народних депутатів України, керівників обласних, міських держадміністрацій, голів обласних, міських районних рад, міських голів, політичних партій ветеранських організацій України і країн СНД, бойових друзів. 		 
 
Із Закону України
Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України


Розділ І
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2008 рік
Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на 2008 рік у сумі 215.359.392,3 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України -- у сумі 168.965.709,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України -- у сумі 46.393.683 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону.
Затвердити видатки Державного бюджету України на 2008 рік у сумі 232.372.003,8 тис, гривень, у тому числі видатки загального фонду державного бюджету України -- у сумі 186.738.567,2 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України -- у сумі 45.633.436.6 тис. гривень.
Стаття 33. Установити, що у 2008 році розрахунки з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперів колишнього СРСР здійснюються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом оплати такими громадянами електричної і теплової енергії, природного газу, твердого палива, послуг водопостачання і водовідведення, квартирної плати, в рахунок податкового боргу, у тому числі розстроченого, підприємств (структурних підрозділів підприємств) житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, ідо надають ці послуги, за видами податків, визначеними у пункті 42 статті 7 цього Закону, та за рахунок інших податків і зборів (обов'язкових платежів), що зараховуються до Державного бюджету України, а також пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства, повернення бюджетних позичок та кредитів, в тому числі шляхом переводу боргу.
Зазначені розрахунки проводяться територіальними органами Державного казначейства України, які відкривають усім учасникам спеціальні рахунки.
Кабінету Міністрів України встановити порядок проведення таких розрахунків та розподілу зазначеної субвенції в розрізі місцевих бюджетів.
Стаття 42. За рахунок субвенції а державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщино: особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих: (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної Охорони та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової, міліції, рядового і начальницького складу, кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони; пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків; непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні; звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні; батькам та членам Сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку Та захисту інформації України, які загинули (померли), пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні служби; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана, з Чорнобильською катастрофою; громадянам відповідно до, пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту"; дітям війни.
За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни" гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які Мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Державної пожежної охорони; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної охорони та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків; непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства), дітей померлих громадян, смерть яких: пов'язана з Чорнобильською катастрофою; громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України.
За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на Надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної охорони та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідів та особам, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; -. громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Стаття 50. Установити, що у 2008 році:
рівень забезпечення прожиткового мінімуму І (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" встановлюється для працездатних осіб у сумі 133 гривні, непрацездатних осіб -- 187,5 | гривні, інвалідів -- 200 гривень. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім'ї, в якій І виховується троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) становить 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини | відповідного віку;
розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більш ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.
Збільшити на 2008 рік рівень забезпечення І прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" відповідно до зростання прожиткового мінімуму на 17,2 відсотка до затвердженого на 2007 рік.
Стаття 51. Установити, що За рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються пільги виходячи із розрахунку вартості однієї | тонни Твердого палива та одного балону скрапленого газу на домогосподарство в рік, а особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство в рік. Граничні показники вартості Твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя визначаються Кабінетом Міністрів України.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право:
встановлювати збільшені норми на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу особам, які мають право на пільги та житлові субсидії відповідно до законодавства, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;
надавати пільги на тверде та рідке пічне побутове паливо та скраплений балонний газ у натуральному виразі або готівкою.
Натуральні норми забезпечення населення твердим та рідким пічним побутовим паливом та скрапленим газом, відповідно до яких населенню будуть надаватися пільги і житлові субсидії готівкою для відшкодування витрат на їх придбання, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах мінімальних норм та граничних показників їх вартості, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з обсягу коштів, призначених на зазначену мету.
Стаття 58. Затвердити на 2008 рік прожитковий мінімум на Одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -- 892 гривні, з 1 квітня -- 605 гривень, з 1 липня -- 607 гривень, з і жовтня -- 626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років; з 1 січня -- 526 гривень, 1 квітня -- 538 гривень, з 1 липня -- 540 гривень, з 1 жовтня -- 667 гривень; , і дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня -- 663 і гривні, з 1 квітня -- 678 гривень, з 1 Липня -- 680, гривень, з 1 жовтня -- 701 гривня; працездатних осіб: з І січня -- 633 гривні, з 1 -- квітня -- 647 гривень, з 1 липня -- 649 гривень, з 1 жовтня -- 669 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня -- 470 гривень, з 1 квітня -- 481 гривня, з 1 липня -- 482 гривні, з 1 жовтня -- 498 гривень.
Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами; цим Законом та нормативно-правовими 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами; цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Стаття 59. Установити з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року-526 гривень, з 1 жовтня 2008 року -- 645 гривень та з 1 грудня 2008 року -- 605 гривень на місяць.
Стаття 60. Установити, що з 1 січня 2008 року розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для учня професійно-технічного навчального закладу становитиме 150 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу І--ІІ рівня акредитації -- 200 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу ІІІ--ІV рівня акредитації -- 300 гривень на місяць, а з 1 вересня 2008 року розмір мінімальної і ординарної (звичайної) стипендії для учня професійно-технічного навчального закладу становитиме 200 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу І--ІІ рівня акредитації -- 400 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу ІІІ--ІV рівня акредитації -- 530 гривень на місяць.
Для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів І--ІУ рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зі січня 2008 року стипендія встановлюється в розмірах відповідно 500 та 1060 гривень на місяць.
Стаття 65. Установити, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі -- працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.
Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників (крім категорій, пільги яким передбачаються пунктом "ї" частини першої статті 77 Основ Законодавства України про охорону здоров'я, частиною четвертою статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту"), а також у частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення члени сімей Військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, пенсіонери з числа військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу та члени їх сімей, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною Допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка Плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезений багажу; безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею; безоплатна відправка та одержання листів військовослужбовцями строкової служби.
Стаття 66. Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом а інвалідом війни І групи та доглядав за ним за умови, що інвалід війни не перебував у шлюбі; непрацездатні батьки, особа, яка знаходиться під опікою-або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Стаття 73. Надати право Кабінету Міністрів України у 2008 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Стаття 83. Дозволити Кабінету Міністрів України у 2008 році вирішувати питання придбання технічних та інших засобів реабілітації, виготовлених за індивідуальним замовленням інвалідів та осіб, які мають право на безоплатне забезпечення такими засобами згідно із законодавством, а також послуг з ремонту технічних та інших засобів реабілітації, головним розпорядником коштів у безпосередніх виконавців без застосування тендерної процедури для всіх категорій осіб, що потребують забезпечення засобів реабілітації

Розділ ІІ
Внесення змін до деяких законодавчих актів України
У Законі України "Про державні гарантії від населення заощаджень громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 8, ст. 60, ст. 61; 1998 р., № 35, ст. 240):
1) у статті 1;
а) у частині першій слова "цінні папери* замінити словами ""цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України";
б) у частині другій слова "на рахунках Ощадного банку України" замінити словами "на рахунках цих установ";
в) частини четверту -- шосту виключити;
2) частину другу статті 3 виключити;
а) у статті 6:
а) частину першу викласти в такій редакції:
Стаття 6. Компенсація громадянам України і втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України починаючи з 1997 року та інших формах відповідно до діючого законодавства";
б) після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та у державні цінні папери:
облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам в готівковій чи безготівковій формі після внесення в Інформаційно-аналітичну систему "Реєстр вкладників заощаджень громадян" даних про них, необхідних для ідентифікації вкладника при відкритті рахунку. Обслуговування громадян, пов'язане з внесенням відповідних відомостей, здійснюється безоплатно.
У межах одного бюджетного року проводиться виплата компенсацій громадянину лише за одним рахунком".
У зв'язку з цим частини другу -- п'яту вважати відповідно частинами четвертою -- сьомою;
в) частину п'яту після олова "Порядок" доповнити словами "проведення компенсаційних виплат, в тому числі";
4) у статті 7:
після частини Першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Компенсаційні виплати в межах одного бюджетного року проводяться громадянам рівновеликими сумами у межах залишку проіндексованого вкладу за одним рахунком власника, за винятком випадку, передбаченого статтею 8 цього Закону".
У зв'язку а цим частину Другу вважати частиною третьою;
5) статтю 8 викласти у такій редакції:
"Стаття 8. У разі смерті вкладника спадкоємці або інші Особи, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або громадських організацій, які взяли на себе організацію Похорону, можуть у разі пред'явлення ощадної книжки вкладника або страхового свідоцтва та свідоцтва про смерть одержати в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху за місцезнаходженням вкладу або страхового внеску частину проіндексованого вкладу чи страхового внеску для організації похорону та проведення необхідних відповідно до національних традицій поминально-ритуальних заходів, сума якої визначається Кабінетом Міністрів України";
6) доповнити статтею 81 такого змісту:
"Стаття 81. Установити, що у 2008 році компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 Січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, ЩО діяли на території України, та у придбані на території України державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам станом на 1 січня 2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 гривень на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими заощадженнями громадян понад розмір, встановлений в абзаці першому цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України в рахунок часткової сплати за купівлю товарів довготривалого використання, в тому числі житла" за встановленим Кабінетом Міністрів України переліком груп товарів".

20. У Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р. № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1, № 3,ст. 11; 1999 р., № 24, ст. 209, № 38, ст. 342; 2002 р., № 35, ст. 263, № 52, СТ. 379; 2003 р., № 27, ст., 209; 2004 р., № 7, ст. 62; 2005 р., № 1, ст. 19, № 9, ст. 185, № 52, ст. 564; 2006 р., № 4, ст., 52, №№ 9--11, ст. 96, № 33, ст. 281, № 47, ст. 461; 2007 р., №7--8, ст. 66, № 25, ст. 341):
1) у статті 12:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції;
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержанні компенсації вартості Самостійного санаторно-курортного лікування, Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетах призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 13:
а) у пункті 3 частини першої:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України";
абзац третій виключити;
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у Статті 14:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного ' санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 15:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або Одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також , дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, . які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників , війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах . бюджетних призначень, встановлених законом , про Державний бюджет України";
5) у статті 16:
а) у частині першій:
пункт 1 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5 травня;
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України".
22. У Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст.18; 1995 р., № 45, ст. 339; 1996 р., № 3, ст. 11; 1997 р., № 8, ст. 62; 2002 р. № 52, ст. 379; 2003 р., № 16, ст. 125; 2005 р., № 25, ст. 338; 2006 р., № 1, ст. 18, № 22, ст. 199; 2007 р., № 7--8, ст. 66);
1) пункт 12 статті 7 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Пільговий проїзд надається за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців .не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
2) у статті 9:
а) пункт 6 частини першої викласти в такій редакції:
"6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"Пільги, передбачені пунктами 7, 12, 1 б та 16 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,5, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
3) статтю 21 виключити.
23. У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України 2001 р., № 20, ст. 102; 2005 р.,№№ 17--19, ст., 267; 2006 р., № 26, ст. 217; 2007 р., № 7--8, ст. 66):
у пункті 2 частини першої статті 3, назві розділу ІІІ, назві та тексті статті 11 слово "одноразова" в усіх відмінках виключити;
статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Право на допомогу при народженні дитини
Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну)";
у частині третій статті 11 слово "шести" замінити словом "дванадцяти";
статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 гривень -- на першу дитину, 25000 гривень -- на другу дитину, 50 000 гривень -- на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини -- 4840 гривень, третьої Та наступної дитини -- 5000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину -- 24 місяців, на третю і наступну дитину -- 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
5) у статті 13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального Страхування" виключити;
6) у статті 14:
а) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку".
У зв'язку з цим частини третю-сьому вважати відповідно частинами четвертою-восьмою;
б) частину п'яту після слова "працевлаштування" доповнити словами "або виходу на роботу", а після слів "строку догляду" доповнити словами "у режимі повного робочого часу";
в) частину сьому після слів "трьох років і" доповнити словами "вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з Місця роботи, або", а після слова "призначається" доповнити словом "(виплачується)";
г) частину восьму виключити;
7) частину першу статті 15 викласти в такій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
8) пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції:
"3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року ( 50 відсотками, з 1 січня 2009 року -- 75 відсотками, з 1 січня 2010 року -- 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб І та середньомісячним сукупним4 доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
29. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 1994 р., № 24,4ст. 178; 1995 р., № 44, ст. 327; 1996 р. № 17, ст. 73; 2004 р., № 50, ст. 536; 2006 р.,№№ 9-11, ст. 96, № 37, ст. 318; 2007 р.,№№ 7-8, ст. 66; № 33, ст. 442);
1) текст статті 14 викласти в такій редакції:
"Мінімальний розмір пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначного законом";
2) абзаци другий та третій частини першої статті 22 замінити трьома абзацами такого змісту:
"інвалідам війни з числа солдатів І матросів строкової служби I групи -- у розмірі 120 відсотків, II групи -- 110 відсотків, III групи -- 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби І групи -- у розмірі 110 відсотків, II групи -- 105 відсотків, III групи -- 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби -- у розмірі 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони -- 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони -- 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби";
3) текст статті 37 викласти в такій редакції:
"Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які "мають право, на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом";
4) у статті 43:
в частині третій слова "за останньою штатною посадою перед звільненням" виключити та доповнити словами "та, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"Обчислення пенсій окремим категоріям військовослужбовців, осіб рядового і, начальницького складу, які були відряджені для виконання службових обов'язків до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших цивільних установ, організацій і підприємств, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, здійснюється за переліком посад і в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не можна перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку з цим частини четверту -- дванадцяту вважати відповідно частинами шостою -- чотирнадцятою.
41. У Законі України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94; 2006 р., № 9--11, ст. 96, № 19--20, ст. 166; 2007 р., № 7--8 ст. 66):
2) статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту:
"Пільги, передбачені абзацами шостим та сьомим цієї статті, надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на і одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
2) текст статті 6 викласти в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
2. Статтю 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,№ 3, ст. 10; 2001 р., № 44, ст. 228) доповнити частиною третьою такого змісту:
"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням , надбавок, підвищень, додаткової пенсії, Цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за в*/1 ком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Розділ ІІІ
Прикінцеві положення
1. Розділ І цього Закону набирає чинності з 1 січня 2008 року і діє по 31 грудня 2008 року.
2. Розділ (І цього Закону набирає чинності з 1Січня 2008 року, крім:
пункту 1, який набирає чинності 3 1 січня 2008 року та діє до моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі;
пункту 9, який набирає чинності після набрання чинності порядком запровадження марок акцизного збору нового зразка, затвердженим Кабінетом Міністрів України з урахуванням абзацу четвертого частини четвертої статті, 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";
підпункту 7 пункту 35, який набирає чинності з 1 жовтня 2008 року.
До 1 жовтня 2008 року при обчисленні пенсій згідно із Законом України "Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" величина оцінки одного року страхового стажу за період участі тільки у солідарній системі дорівнює 1,2%.
Норми щодо надання пільг громадянам (крім працівників бюджетних установ, військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу) з урахуванням середньомісячного сукупного доходу набувають чинності з 1 травня 2008 року.
Розділ І) "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє по 31 грудня 2008 року,
3. Щомісячне довічне грошове утримання, призначене суддям у відставці до прийняття цього Закону, виплачується у порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 61 розділу II цього Законну.
4. Встановити, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002-=2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік; що застосовується для обчислення пенсій.
Президент України
В. ЮЩЕНКО
м. Київ
28 грудня 2007 року
№ 107-VІ
 
 
Замах на наші права
Прокоментувати Державний бюджет 2008 року, статті якого стосуються ветеранів війни, військової служби, праці, дітей війни редакція газети запросила заступника голови УСВА О. І. МІХНЮКА.

У проекту Програми діяльності Уряду "український прорив: для людей, а не політиків" (у розділі 1.8 "Соціальний захист") наголошується, що потребує реформування система соціальних стандартів та пільг окремим категоріям громадян. З цією метою Уряд бере на себе зобов'язання:
- впровадити програми поетапної зміни пільг, що виконують функцію соціальної підтримки вразливих верств населення, адресною допомогою;
- здійснити перегляд за його результатами скасувати законодавче забезпечення пільг, надання яких не є обґрунтованим;
- надати статус ветеранів війни усім, хто воював за свободу і незалежність України, у тому числі бійцям Української Повстанської Армії;
- забезпечити належний соціальний захист кожному, хто внаслідок дій тоталітарного режиму СРСР був підданий незаконним переслідуванням чи незаконно обмежений в правах.
Для реалізації цих завдань буде внесено зміни в Закони "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про реабілітацію жертв політичних репресій".
Таким чином, Програмою передбачено повернутися до системи і стратегії, що були негативно сприйняті ветеранами і суспільством у цілому й скасовані Урядом під тиском масових протестних акцій.
Але життя нічого не навчило нову-стару владу. Вона робить рішучий крок у наступі на соціальні права ветеранів і в умовах цейтноту приймає Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Вперше одним законом затверджується Держбюджет і одночасно вносяться зміни до 100 (!) законів, більшість з яких регулюють соціальні права громадян України. Введено суттєві обмеження і додаткові умови користування пільгами: "Пільги звільненим з військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України" (у 2008 році - 890 грн.).
Під такий "каток" потрапили більшість пільгових категорій громадян України, включаючи ветеранів праці, дітей війни, а також жертв політичних репресій на Україні, для яких передбачено: "Пільги з оплати жилої площі, комунальних послуг та проїзду надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
Таким чином, якщо хтось один у сім'ї з двох ветеранів, пенсіонерів або удвох вони мають доход більше ніж 1780 грн. на місяць, то обидва позбавляються пільг.
Це поки що не торкнулося ветеранів війни і жертв нацистських переслідувань: з проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідні обмеження для них було виключено.
Але ж у Законах України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" з'явилися інші "ноу-хау". Попередні покоління законотворців домоглися вносити до законів норми прямої дії. Зараз же повертаємося до старої "мутної води": встановлення норм і порядок користування пільгами перебирає на себе Кабінет Міністрів України.
Усі статті законів, у яких встановлено розміри грошової допомоги до Дня Перемоги, скасовані, замість них введено норму, наприклад, для учасників бойових дій: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Усі статті законів, у яких встановлено обов'язкову норму щорічного забезпечення санаторно-курортним лікуванням, скасовано, замість них введено норму, наприклад, для учасників бойових дій: "3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Верховна Рада України вимушена була прийняти обмеження на терміни застосування окремих розділів закону.
У розділі ІІІ "Прикінцеві положення" йдеться про те що розділ І цього Закону набирає чинності з 1 січня 2008 року і діє по 31 грудня 2008 року.
Розділ ІІ цього Закону набирає чинності з 1 січня 2008 року, але норми щодо надання пільг громадянам (крім працівників бюджетних установ, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу) з урахуванням середньомісячного сукупного доходу набувають чинності з 1 травня 2008 року.
Розділ ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє по 31 грудня 2008 року.
Але не все ще втрачено. Багато залежить від нашої реакції на цей замах на наші права.
Правління Спілки залишає за собою право на проведення акцій по захисту прав ветеранів разом з іншими громадськими організаціями.
 
 
Як відстоюють ветерани свої права в судах
Пропонуємо вашій увазі таблицю щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни в період з 2002 по 2007 роки відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України", а також таблицю якою повинна бути грошова допомога ветеранам війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2005-2008 роки.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено такі розміри щорічної разової грошової допомоги: інвалідам першої групи - 10 мінімальних пенсій за віком, другої групи - 8, третьої групи - 7, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 8, учасникам бойових дій - 5, учасникам війни - 3, особам, на яких розповсюджується дія закону, - 5.
Відповідно до закону розмір разової щорічної грошової допомоги визначається, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Згідно з статтею 28 Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і він складав на 2005 р. - 332 грн. на місяць, на 2006 рік - 359 грн. на місяць, на 2007 рік - 387 грн. на місяць, на 2008 рік - 481 грн. на місяць. Тому разова грошова допомога до 5 травня ветеранам війни повинна бути такою:
Розбіжності з виплати грошової допомоги до Дня Перемоги призводять до подання скарг до суду. За інформацією на 1 червня 2007 року було прийнято більш як 10 тисяч судових рішень, у тому числі на користь ветеранів - 6353, загальна сума виплат за судовими рішеннями складає 12370595 грн.
Державним бюджетом такі кошти не передбачені, тому судові рішення в багатьох випадках не виконуються і виникає новий мотив у полі для корупції. Тут йде фінансово-юридична гра, яку можна і потрібно вести спокійно, розуміючи реальні шанси виграшу.
Категорії ветеранів війни
Динаміка розмірів щорічної разової грошової допомоги впродовж 2002-2008 років
Розмір грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
                                             2005 р. (грн.)    2006 р. (грн.)    2007 р. (грн.)    2008 р. (грн.)
Інваліди війни 1 гр        332х10=3320    359х10=3590    387х10=3870    481х10=4810
Інваліди війни 2 гр          332х8=2656    359х8=2872        387х8=3096    481х8=3848
Інваліди війни 3 гр          332х7=2324    359х7=2513        387х7=2709    481х7=3367
Учасники бойових дій    332х5=1660    359х5=1795        387х5=1935    481х5=2405
Сім'ї загиблих                   332х5=1660    359х5=1795        387х5=1935    481х5=2405
Особи, які мають
особливі заслуги
перед Батьківщиною    332х8=2656    359х8=2872    387х8=3096    481х8=3848
Учасники війни                 332х3=996    359х3=1077    387х3=1161    481х3=1443




Категорії ветеранів війни           Розмір щорічної разової допомоги ветеранам війни по роках (грн.)
                                                         2002р.    2003 р.    2004 р.    2005 р.    2006 р.    2007 р.    2008 р.
Інваліди війни 1 гр                          150        150            195           400          400           450          ?
Інваліди війни 2 гр                          120        120            160           330          330           360          ?
Інваліди війни 3 гр                          100        100            130           270          270           300          ?
Учасники бойових дій                      80          90             120           250         250           280          ?
Члени сімей загиблих
та дружини померлих
учасників війни, визнаних
за життя інвалідами                          40        50              65             130         130           150          ?
Особи, які мають особливі
заслуги перед Батьківщиною        55        90              195           400          400           450          ?
Учасники війни                                    --          --                 --              50            50              55          ?
  
 
Сергей ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ: "Я сделаю все, чтобы наши солдаты в Афган не поехали"
Для начала о звонке в редакцию. Наша читательница считает, что сейчас, когда все чаще заходит речь о присоединении Украины к НАТО, просто необходимо вспомнить об афганской войне, той, в которой участвовали советские солдаты и офицеры, и той, что идет в этой стране сейчас. Тема, затронутая в телефонном разговоре, привела корреспондента "2000" к Сергею ЧЕРВОНОПИСКОМУ - председателю Украинского Союза ветеранов Афганистана.
Еще 18 июня 2007 года Президент подписал Указ № 5352007 "Про Цільовий план Україна - НАТО на 2007 рік у рамках плану дій Україна-НАТО". В дополнении к этому указу есть такие слова: "Опрацювати питання щодо участі України у міжнародних силах сприяння безпеці під егідою НАТО в Ісламській Республіці Афганістан".
Прошло несколько месяцев, и 22 октября в Киеве собрался совет министров обороні стран Юго-Восточной Европы, на котором наша страна заявила о присоединении к миротворческим силам этого региона. После этого занимавший тогда пост министра обороны Анатолий Гриценко сообщил, что во время заседания совета министров обороны вопрос о направлении украинских военнослужащих в Афганистан напрямую не обсуждался. Не исключено, сказал министр, что Украина может привлечь к выполнению миротворческой миссии в Афганистане штабных офицеров, инженерные и медицинские подразделения.
С вопроса об указе Президента и заявлении министра обороны я и начал разговор с Сергеем Червонописким.
- У вас эта информация не вызывает тревогу?
- Вызывает, и вот почему. Наша афганская война начиналась с советников и инженеров. Потом попросили роту, батальон и т. д. Сейчас происходит медленное втягивание Украины в этот конфликт. За наших военных президенту США перед Конгрессом и американской общественностью отвечать не придется. К тому же есть и прямая экономическая выгода.
- Интересно, какая?
- Рядовой американской армии получает денег больше, чем наш командир батальона. А значит, можно экономить на украинцах.
- Сейчас в Афганистане, по данным официального сайта НАТО, 401 болгарский, 225 венгерских военнослужащих, а еще есть поляки, чехи, румыны, словенцы и македонцы. К чему там еще и украинцы?
- Цели, которые были поставлены перед началом войны в Афганистане, не достигнуты. Поток наркотиков все увеличивается, Усама бен Ладен не найден, власть президента Карзая распространяется фактически только не Кабул, и то не на весь. И вот американцы потихоньку начинают "затыкать дырку" представителями других стран, в том числе и тех, которые вы назвали.
- Но болгары, например, пишут о том, что участие военных этой страны - знак признания их профессионализма (мои слова вызвали у собеседника улыбку. - Авт.)...
- Мою улыбку видели? С другой стороны, это грамотная политика США. Они всячески демонстрируют уважение к тем, кто воюет за их интересы.
- Если украинские солдаты и офицеры окажутся в Афганистане, и каким последствиям это приведет?
- Во-первых, если говорить о здоровье, то "афганцы" страдают от самых разных болезней, в том числе от посттравматического синдрома. У тех, кто воевал, сильно пострадала нервная система.
У меня, допустим, было меньше трудностей: я окончил Суворовское училище, Рязанское воздушно-десантное, много раз прыгал с парашютом. Вообще десантникам и спецназовцам приходилось легче - все-таки имелась закалка и подготовка. И то я десять лет не мог от войны отойти: все казалось, что вот-вот вернусь туда. А теперь представьте тех, кто в Афганистан попал сразу после школы. Война была для их психики тяжелейшим испытанием.
Теперь что касается сегодняшней Украины. Нельзя забывать о мусульманском факторе. Всегда бьют по самому слабому - это азы тактики. До Америки не скоро дотянешься, а мы почти под боком. А столько денег на борьбу с терроризмом, как у американцев, у нас нет. Нет даже на такую, как в России. У нас довольно непростая ситуация, которая чревата серьезными последствиями.
- Сергей Васильевич, вы наверняка следите за происходящими в Афганистане событиями. Чем отличается новая война от той, в которой участвовала Советская армия?
- Я не просто слежу, а располагаю полнейшей информацией о происходящем. Мой командир отделения в Рязанском училище Виктор Бондаренко до недавнего времени был военным атташе России в Афганистане. Рассказывал, что там мог спокойно ходить без оружия и охраны.
Сейчас к нам, бывшим советским, отношение в этой стране даже уважительное: вспоминают, говорят "О, шурави!" От полевых командиров бандформирований можно услышать: "Вы же честные люди. Вы воевали порядочно. Автомат на автомат. А американцы только бомбы бросают".
Но стоит только появиться в этой стране с оружием, как отношение принципиально изменится. Когда я был в Афганистане, то познакомился с бывшим студентом Киевского политехнического Рахибом. Он прекрасно говорил по-русски. Позиции моей роты были рядом с его домом. Он приносил нам овощи, фрукты, лук, чеснок и говорил мне: "Сергей, зачем вы пришли с оружием? Пришли бы без него, все было бы по-другому".
- То есть даже если Украина отправит в Афганистан инженерный батальон или роту, любой ее солдат или офицер будет восприниматься афганцами только как враг?
- Конечно. Вспомните слова Александра Невского: "Кто с мечом к нам придет, тот от меча и погибнет". То же самое можно сказать и об Афганистане.
- Как вы оцениваете уровень подготовки тех, кто служил с Советской армии, и нынешних солдат и офицеров нашей армии?
- Нельзя сравнивать несравнимое. Как-то ездили на стрельбище спецназа. Там были генералы, депутаты. Спецназовцы отстрелялись, предложили и нам. Я взял автомат, сделал три выстрела. Потом командир спецназовцев, подполковник, подошел ко мен и говорит: "Если бы у меня хотя бы половина солдат стреляла, как вы, я был бы самым счастливым человеком".
О чем тут говорить, если многие военные стесняются своей формы и при первой возможности переодеваются в "гражданку". Нет патриотического воспитания. ОУН-УПА, извините, это не патриотизм. В учебном центре "Десна" из 350 командиров взводов ни один (!) не имеет жилья. Также не имеет его ни один командир роты, и только половина командиров батальонов обеспечена жильем. Какая может быть в таких условиях профессиональная армия? Как мы будем обеспечивать контрактников, если не можем это сделать даже для офицеров? Армия сейчас находится в униженном положении.
Еще один пример. Все смотрели фильм "9 рота". Снимали его в Крыму, и бронетехнику давала украинская армия. Так вот, командир роты использовал съемки для того, чтобы его механики-водители хоть чуть-чуть поездили, потренировались. По-другому учить солдат он не мог - просто не было солярки. Бондарчук с ума сходил: только объяснил, что ему нужно, а механик-водитель все наоборот делает - не видел режиссер, что там уже другой солдат сидит. Это смешно и грустно.
- Да, но ведь все равно найдутся те, кто поедет в Афганистан...
- К сожалению, это так. Потому что при том уровне зарплат, который здесь, если человеку дадут 1000 долларов, он поедет. И будет умирать за эту тысячу. А по-другому заработать эти деньги он никак не сможет.
- Раз уж зашла речь о "9 роте". Как вы оцениваете этот фильм?
- Из всего, что на сегодняшний день было снято кинематографистами про Афган, это наиболее реальный фильм. Хотя ерунды тоже хватает.
- Я неспроста спросил об этой картине. Можно будет спустя несколько лет снять новую "9 роту" об украинцах, которые окажутся в Афганистане?
- Нет. Есть принципиальная разница. Мы ехали в Афганистан не на заработки, а выполняли приказ.
- Многие из "афганцев" нашли на войне настоящих друзей. Возможна ли такая дружба, если воевать люди будут, чтобы заработать денег?
- У нас действительно братство. Мы и обращаемся друг к другу "брат". А вот чтобы миротворцы друг друга так называли, я не слышал.
- Вообще тех, кто поедет, можно будет назвать миротворцами?
- Думаю, нет. Миротворцы - это кто в Косово стоит между сербами и албанцами, или те, кто в Бейруте служит.
- Но если отправка украинских солдат в Афганистан станет реальностью, какую позицию займете вы как председатель УСВА?
- Сделаю все, чтобы они туда не поехали. Но не дай Бог, конечно, если до этого дойдет.
Беседовал
Александр ДАНИЛОВ.
 
 
Івано-Франківська область
Пам'ять -- як застереження нащадком
Четверо хлопців із сіл Рожнятівського району не повернулися з афганської війни -- Іван Бойко, Роман Фединяк, Василь Яцук, Василь Мельник. За кожним із цих імен -- сльози батьків, рідних, друзів, коханих... Кажуть, що час загоює рани. Неправда. Він лише притупляє біль від втрати дорогої людини, бо замінити її не спроможний ніхто.
Пам'ять про хлопців, загиблих в Афганістані, повинна жити -- як застереження нам, нині сущим, і ще не народженим нашим нащадкам: таке не повинно повторитися. Саме тому Рожнятівська районна організація УСВА, до якої входять чоловіки, котрим пощастило повернутися з пекла тієї війни, поставила собі за мету спорудити пам'ятник загиблим землякам.
У конкурсі на кращий проект монумента переміг лауреат Шевченківської премії скульптор з Івано-франківська Василь Вільшук. І от напередодні Нового року пам'ятник було відкрито. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь члени районних організацій ветеранів Афганістану, представники органів місцевої влади, громадськості краю і, звичайно, родичі загиблих.
Відкриваючи урочисту церемонію, голова районної організації УСВА, депутат Рожнятівської районної ради Василь Мацевко наголосив, що цей пам'ятник буде вічним спомином про тих, хто не повернувся до рідної домівки з афганської війни. Він подякував усім, хто так чи інакше посприяв у встановленні пам'ятника і надалі продовжує допомагати ветеранській організації. А ще побажав, щоб матерям більше ніколи не доводилося ховати своїх синів.
Пам'ять загиблих бойових побратимів присутні вшанували хвилиною мовчання. Відбувся обряд освячення пам'ятника, який здійснив декан Української греко-католицької церкви отець Ярослав Жовнірович.
Голова районної ради Роман Новицький, заступник голови райдержадміністрації Мар'ян Бардяк, військовий комісар Калусько-Рожнятівського об'єднаного районного військового комісаріату Володимир Мазур у своїх виступах наголосив, що ветерани-"афганіці" повинні мати відповідний соціальний захист, зокрема право на безкоштовне медичне обслуговування, надання путівок у санаторії і профілакторії, пільги при сплаті за житлово-комунальні послуги.
Син учасника бойових дій в Афганістані Богдан Ониськів і батько загиблого Василя Мельника Михайло Мельник висловили вдячність за пам'ять про хлопців, яким довелося пройти вогненними дорогами Афганістану.
Виступив на урочистостях і голова обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Ю. Купчій. Юрій Петрович закликав побратимів триматися разом і пообіцяв, що й надалі намагатиметься всіляко сприяти у вирішенні їхніх проблем. Він повідомив, що активісти обласної організації мають намір добитися спорудження пам'ятників у кожному районному центрі, оскільки в містах і селах кожного району матері зустрічали синів у цинкових трунах -- в області загинули 82 "афганці" й один пропав безвісти. "Це передусім потрібно прийдешнім поколінням, -- наголосив Юрій Купчій. -- Адже в підручнику з історії темі війни Радянського Союзу в Афганістані відведено лише півсторінки".
За сприяння й активну участь у встановленні пам'ятника в Рожнятові керівник обласної організації УСВА вручив медалі Спілки "За послуги" голові районної ради Романові Новицькому та підприємцеві Ярославу Шляхтичу, також щиро подякував меценатам -- райдержадміністрації та активістам районної ветеранської організації воїнів-"афганців".
Після урочистої частини присутні слухали пісні у виконанні володаря Гран-прі Міжнародного фестивалю "афганської" пісні "Солдати миру ХХІ століття" групи "Афган" з Івано-Франківська з незмінним солістом підполковником міліції у відставці Володимиром Коваленком. А яке ж солдатське свято без традиційних ста грамів і каші з польової кухні!
Голова обласної організації воїнів-"афганців" Юрій Купчій розповідав друзям про подальші плани. За його словами, до двадцятої річниці виведення радянських військ з Афганістану в Парку воїнів-інтернаціоналістів у Івано-Франківську теж буде встановлено меморіальний комплекс. Над цим нині працює автор пам'ятника в Рожнятові Василь Вільшук. "До цієї події плануємо приурочити фестиваль "афганської" пісні, -- розповідав Юрій Петрович. -- Час уже провести такий захід всеукраїнського рівня і на Прикарпатті. В Україні є багато колективів "афганців" і бардів, тому думаю, що фестиваль нам вдасться".
А наразі "питання номер 1" -- реконструкція Парку воїнів-інтернаціоналістів з центрі міста. Поки що там опоряджують капличку, яку через брак коштів зводили вже впродовж кількох  років. Потрібно впорядкувати кущі, дерева та клумби, прокласти доріжки, підвести комунікації, освітлення. Знову постає питання фінансування. Але активісти Спілки не втрачають оптимізму. Вони навчилися знаходити вихід із найскрутніших життєвих ситуацій. А ще у житті їх підтримують взаємовиручка і дружба, скріплена кров'ю.
Минуть роки, десятиліття. Але з пам'яті нащадків не зітреться подвиг цих мужніх людей, які пройшли найскладніші життєві випробування. Честь їм і хвала. І поки вони живі, віриться, що наша держава не допустить чергової безглуздої бійні невідомо за що і навіщо.
Остап РОМАНСЬКИЙ.
 
 
Дніпропетровська область
Підсумки підбито, попереду - нові рубежі
У Кривому Розі відбулася V звітно-виборна конференція Криворізької міської організації УСВА. Делегати від восьми районів міста заслухали звіт правління і голови організації про проведену роботу з травня 2002 року по жовтень 2007 року, з яким виступив Юрій Федосенко, та інформацію ревізійної комісії про проведену перевірку організаційно-статутної і фінансово-господарської діяльності міської організації за звітний період, яку оприлюднив Микола Логвиненко.
Через пріоритетів, яким надавала перевагу організація, організаційне становлення, перехід на діяльність на засадах єдиного Статуту УСВА, встановлення пам'ятника на честь загиблих воїнів, соціальна підтримка сімей полеглих учасників бойових дій, лікування і оздоровлення "афганців" у госпіталі, "Лісова поляна", дві палати в якому зараз капітально відремонтовані своїми силами, в санаторії імені Семашка, обласній фізіотерапевтичній лікарні "Солони лиман" та інших медичних закладах міста і області.
У цілому роботу правління і голови Криворізької міської організації УСВА делегати звітно-виборної конференції визнали задовільною. Серед перспективних напрямів на наступний період заплановано організаційне зміцнення організації, побудування каплички біля пам'ятника на честь загиблих воїнів і закінчити формування меморіального комплексу в парку "Ювілейному", ініціювати перейменування цього парку в міський парк воїнів-інтернаціоналістів, продовжити роботу з присвоєння вулицям міста імен загиблих воїнів, продовжити діяльність у складі міського громадського об'єднання "Патріоти України".
При висуванні й обговоренні кандидатур на посаду голови Криворізької міської організації УСВА одноголосну перевагу отримав інвалід війни в Афганістані, підполковник запасу Юрій Іванович Федосенко. Протягом 1985 року неодноразово був у спецвідрядженнях в Афганістані. З 1986 по 1988 рік служив в Обмеженому контингенті радянських військ в Афганістані на посаді старшого офіцера відділу штабу 40-ї окремої армії з підготовки офіцерів штабів частин спецпризначення та десантно-штурмових частин. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки й багатьма медалями. З 2002 року -- голова Криворізької міської організації УСВА.
Конференція також обрала президію у складі 5 осіб, правління у складі 16 осіб, а також були обрані голова -- Писаренко Галина Федорівна і члени ревізійної комісії Криворізької міської організації УСВА.
У роботі конференції взяли участь і виступили: В. М. Волошин -- голова Дніпропетровського обласного об'єднання УСВА, М. К. Дабіжа -- голова міської ветеранської організації, В. О. Круподер -- заступник начальника управління охорони здоров'я міської ради, Н. В. Кривченко -- начальник управління соціального захисту населення.
В. ВЄХТЄВ,
Голова Дніпропетровської обласної
організації сімей воїнів,
загиблих в Афганістані,
член Правління УСВА.
 
 
Львовская область
Поступками сверяемся с друзьями
Во Львове боевые побратимы во главе с председателем областного совета воинов-"афганцев" Михаилом Магеровским, его почетным председателем Николаем Криворучко, заместителем председателя Анатолием Янковым в 28-ю годовщину ввода войск в Афганистан встретились у памятника землякам, погибшим на той войне. Почтили их память минутой молчания, возложили к пьедесталу венок, живые цветы, кто-то -- сигарету для тех, кто не докурил, немножко снеди плюс фронтовых сто грамм. Зажгли свечи.
Всех нас -- и таджика Хикматулло Ходжиева, и узбека Сергея Хасанова, и украинца Леонида Шумило породнила общая судьба, как и Владимира Гаврилова, Романа Зайцева, Владимира Колесника. Однако, к большому сожалению ни штаб Западного оперативного командования, ни чиновники областного, городского, районного советов не приняли участия в нашем мероприятии. Впрочем, такое отношение можно было предугадать и спрогнозировать, тем более ожидать. Когда родителям погибших ребят дают смехотворные копейки, а об "афганцах" вспоминают, когда они сами о себе напоминают или проявляют свои чувства "чересчур"...
На той войне, на той земле, что называется "за речкой", мы были перед смертью все равны: и рядовой, и офицер. Нелепо слышать что-то нам в укор, особенно от тех, кто рядом был, а после иначе заговорил.
У памятника мы сверяем наши поступки за прожитые годы перед памятью ребят, поднимаем актуальные проблемы.
Александр ТЕКЕРЕВ,
Участник боевых действий в Афганистане.
 
 
К 20-й годовщине взвода советских войск у Афганистана
СУДЬБА ГЕРОЯ
Героем Советского Союза Сергей Павлович Козлов стал 28 апреля 1980 года. Этого высокого звания он был удостоен среди первых воинов-интернационалистов, отличившихся в Афганистане, то есть спустя всего четыре месяца со дня начала боевых действий.
Свой подвиг командир роты 56-й отдельной гвардейской парашютно-десантной бригады старший лейтенант Сергей Козлов совершил на берегу реки Кокча. Подразделение десантников под его командованием получило задачу взять под охрану стратегически важный мост в горах. Однако душманы обнаружили советских воинов и атаковали их. Завязался тяжелый бой в невыгодных для десантников условиях. Несколько атак были отбиты, прикрывая товарищей, погиб пулеметчик-украинец, несколько наших бойцов получили ранения. И хотя старший лейтенант Козлов умело руководил боем, поставленная командованием задача не была выполнена.
Губительный огонь велся из башни возле моста. И тогда Сергей взял самое трудное на себя. Он рассовал с десяток гранат по карманам, приказал прикрывать его огнем, а сам бросился к башне. Как позднее говорил офицер, это была его самая быстрая стометровка в жизни. Душманы не успели отреагировать, как ротный подбежал к башне и забросал ее гранатами. Раздался страшный взрыв, Сергея завалило камнями -- одна из гранат, очевидно, попала в склад боеприпасов.
Задача была выполнена. Козлов лично уничтожил более 20 врагов.
Когда к месту боя подошло подкрепление, в группе десантников осталось всего несколько израненных бойцов и тяжело раненый командир.
Раненых эвакуировали в Ташкентский госпиталь. Сюда к сыну сразу же прилетела мама, Анастасия Алексеевна Козлова, работавшая тогда старшей медсестрой в Калужской областной больнице. На спасение было мало надежд. Но врачи и мать (которая служила медсестрой еще в Великую Отечественную войну) сделали невозможное: вытащили Сергея с того света.
После госпиталя Сергей опять стремился в свою часть, но вернуться в Афганистан ему не дали. В августе 1981 года он становится слушателем Военной академии имени Фрунзе. Его избирают в ЦК ВЛКСМ, где он стал заместителем председателя комиссии по военно-патриотическому воспитанию и спорту. Наряду с учебой Сергей принимает участие в военно-патриотических мероприятиях.
8 декабря 1982 года капитан Козлов, член ЦК ВЛКСМ, выступает в "Комсомольской правде". В январском журнале "Военный вестник" за 1984 год был опубликован материал о Козлове, а фотография, на которой он изображен вместе с Героем Советского Союза полковником в отставке Сергеем Владимировичем Гришиным, была вынесена на обложку. Его узнали вся страна и армия. Именно в то время издательство "Плакат" выпустило первый комплект из 24 открыток -- портретов Героев Советского Союза, получивших это звание за бои в Афганистане. Рядом с портретом Героя -- стихи, на оборотной стороне - короткие эссе о его подвиге, причем в подготовке комплекта приняли участие и журналисты "Красной звезды".
Однажды Сергей сам выступает в "Звездочке". 29 октября 1981 года в материале "Душевный контакт" он писал: "В командирском арсенале есть испытанный временем метод воздействия на подчиненных: делах, как я. Стреляй, как я. Води машину, как я. Выполняй строевые приемы, гимнастические упражнения, как я. Но есть у этого железного закона более глубокий смысл. Командир воспитывает самим образом своей жизни, отношением к службе, долгу, самоотверженностью в труде".
Замечательные слова! И как важны эти советы сегодня молодым командирам!
А еще в этом газетном материале Сергей Павлович пишет, что дня него на долгие годы образцом командира стал командир его курсантской роты в Рязанском воздушно-десантном училище капитан Георгий Иванович Шпак, как мы теперь знаем, ставший впоследствии командующим ВДВ, генерал-полковником, а ныне -- губернатор Рязанской области.
Все мы вышли из детства... И, как свидетельствуют очевидцы, у Сергея Козлова с детства выработалось трепетно-уважительное отношение к людям с боевыми орденами. Мальчишкой он донимал отца-фронтовика просьбами рассказать о войне и подвигах, подражая ему, стремился быть смелым, физически развитым, преданным товарищем. Его любимым местом игр был Калужский бор на берегу речки Яченки (теперь там водохранилище). Во время спортивных праздников в Калуге он был ведущим спортсменом от своей 6-й школы. Несколько лет побеждал с командой школы в легкоатлетических эстафетах. У него с тренером был железный уговор: с тройками на тренировки не приходить.
Уже тогда Сергей твердо решил стать военным. Поэтому, окончив 8 классов, в 1967 году он поступил в Московское суворовское военное училище. Как свидетельствует Анастасия Козлова, преподаватели отмечали редкое упорство парня не только на физподготовке и спортивных состязаниях, но и при изучении основных воинских дисциплин.
Окончив в 1970 году с отличием СВУ, Сергей поступает в Рязанское воздушно-десантное училище, потом была служба командиром взвода в гвардейской парашютно-десантной бригаде, перевод в 56-ю бригаду и Афганистан.
Мой особый интерес к Сергею Козлову связан с тем, что так же как и он, я окончил Московское суворовское военное училище, правда, шестью годами позже. И, конечно, с первого курса я не мог не знать нашего первого и, как потом оказалось, единственного выпускника -- Героя Советского Союза (несколько выпускников МСВУ стали впоследствии Героями России). Но одно смущало: биография Козлова была многим хорошо известна вплоть до окончания Военной академии имени Фрунзе, а потом -- темное пятно. Даже вышедшее недавно издание о суворовцах -- Героях Советского Союза и Российской Федерации, где есть упоминание о Сергее Павловиче, обрывается, что называется, на полуслове.
К сожалению, невнятной на сей счет была информация и в самом Московском суворовском военном училище. И вдруг совершенно случайно ко мне в руки попала книга "Помни имя твое" (Калуга, 2002). В этой книге собрана информация о замечательных людях калужской земли. И каково же было мое огорчение, когда, листая эту книгу, я увидел раздел, посвященный Сергею Павловичу Козлову, с датами его жизни: 16.01.1952--25.04.1993, в частности, сообщалось, что после военной академии Сергей продолжил службу в городе Виноградове. Стал полковником. "Однако полученные в Афганистане ранения подорвали здоровье этого мужественного человека. 25 апреля 1993 года Сергей Павлович скончался".
В книге не сообщалось, где находился тот самый город Виноградов, где похоронен Герой Советского Союза, что стало с его семьей, родными. И тогда я попросил дать ответы на эти вопросы офицеров Калужского областного военкомата. Начальник 4-го отдела подполковник Александр Дмитриевич Ковалев сообщил, что в Калуге проживает только восьмидесятилетняя Анастасия Алексеевна, Сергей Павлович похоронен в Виноградове (это Закарпатская область), а его семья, супруга и сын, проживают в Украине. И, самое главное, мне сообщили адрес Анастасии Алексеевны.
Я написал ей письмо с просьбой поделиться воспоминаниями о сыне, но неожиданно получил ответ не от нее самой, а от заместителя председателя Калужского областного отделения Движения "Боевое братство" А. Г. Мокрова. Оно было коротким и слишком лаконичным: "В настоящее время мать Сергея Павловича Козлова Анастасия Алексеевна проживает в городе Калуге. Имеет двухкомнатную квартиру. На пенсии. По состоянию здоровья из дома старается не выходить. Проживает одна (Сергей Павлович -- единственный сын). Из родственников имеет в Калуге младшую сестру. В школе № 6, где учился Сергей Козлов, установлена мемориальная доска. В школе же установлен и стенд, посвященный Герою и Почетному гражданину города Калуги. Жена С. П. Козлова Татьяна проживает в городе Хмельницком. Собственной квартиры в городе Хмельницком не имеет -- квартира осталась в Виноградове. Является гражданкой Украины. На день рождения Анастасии Алексеевны (22 ноября) она вместе с сыном приезжали в Калугу. С. П. Козлов похоронен на Воинской аллее городского кладбища города Виноградова".
Признаться, как журналиста, меня такая скупая информация не очень удовлетворила. И я еще раз написал в Калугу. На этот раз по поручению Анастасии Алексеевны мне ответил Игорь Владимирович Пономарев. Его письмо содержало то, что, как говорится, не принято афишировать:
"Когда сын окончил академию, А. А. Козлова уже была пенсионеркой, инвалидом 1-й группы, ей были предоставлены все льготы за коммунальные услуги и как участнику Великой Отечественной войны, и как инвалиду 1-й группы. В 70--80-е годы она получила новую квартиру, была уважаемым человеком на работе. С развалом Советского Союза все изменилось. В праздники 23 февраля, 9 Мая никто из калужской горуправы, военкомата, местной организации ветеранов-"афганцев" "Саланг" не приходил к ней и не звонил, чтобы поздравить. В школе № 6, где учился С. П. Козлов, ретивый директор-перестройщик уничтожил стенд, посвященный единственному калужанину -- Герою Советского Союза за Афган. Ни десантники, ежегодно отмечающие день своих войск шумными шествиями, ни ветераны-"афганцы" даже не знали о подвиге С. П. Козлова в ДРА. Да и откуда: по телевидению и радио -- ни слова о нем, в школах -- тишина... Тогда (да и сейчас) "не в моде" был патриотизм, особенно если его совершали советские люди, коммунисты.
С середины 90-х калужские коммунисты развернули борьбу за восстановление доброй памяти героя и добились от местного жилуправления проведения ремонта квартиры его матери (1998 год), добились в 1999 году присвоения С. П. Козлову звания "Почетный гражданин города Калуги" (посмертно). В 1999 году на школе № 6 наконец-то торжественно открыли памятную доску. На это ушли годы! При таком отношении к памяти героя и живой его матери как можно говорить о воспитании патриотизма у молодежи, об уважении к ветеранам, к истории? И так -- повсюду. В "почете" только деньги".
А еще Игорь Владимирович Пономарев прислал газету "Калужский большевик", в которой были опубликованы воспоминания Анастасии Алексеевны о сыне -- "Парень из русского города". Из них стало ясно, как прожил он свои последние годы. Вот выдержки из этого материала:
"Последняя должность Сергея Павловича -- военный комиссар Виноградовского района Закарпатской области. Он был строг с молодежью, но добр и отзывчив. Старался решать буквально все житейские вопросы, с которыми к нему обращались: проложить асфальт к дому, достать пиломатериалы, наладил контакты с представителями Южный группы советских войск в Венгрии, чтобы помочь одному из призывников. За это местные жители полюбили С. П. Козлова, выдвинули кандидатом в депутаты местного органа власти. Но пришли годы развала страны. Сергей очень переживал, что у многих, особенно у молодежи, отношение к военной службе Сергей был верен единственной, данной раз в жизни присяге -- советской. Нервное напряжение "перестроечных" лет и обострение полученных в Афганистане ран дали себя знать болезнью сердца. 25 апреля 1993 года полковник С. П. Козлов скончался от инфаркта. Местные жители похоронили его с почестями. Его могила всегда ухожена".
...На той самой открытке в серии издательства "Плакат" "Мы -- интернационалисты" Сергею Козлову были посвящены стихи еще одного легендарного воина и поэта, погибшего в Афгане, лейтенанта Александра Стовбы:
У офицера  солдат
В бою тяжелом время сжато...
Вот, приготовив автоматы,
Твои товарищи лежат.
Их жизнь зависит от тебя.
О, подвига полет бессмертный!
Ты бросился под выстрел первым,
Друзей и Родину любя!
Лучше не скажешь!
Сергей КНЯЗЬКОВ.
 
 
Спасибо вам, люди в белых халатах!
С благодарности медицинским работникам начинаются письма многих "афганцев", прошедших курс лечения и реабилитации в госпитале воинов-интернационалистов Украины "Лесная поляна" (главный врач -- заслуженный врач Украины Владимир Иванович Нерода), в котором за последнее время происходят позитивные изменения.
Заметный вклад в создание хороших бытовых условий в госпитале вносят многие городские, районные организации воинов-интернационалистов. Кировоградская организация (председатель -- Любовь Борисовна Дозор) сделала капитальный ремонт 119-й палаты в ортопедическом отделении. Установили пластиковые окна, новые двери, изменили интерьер, подключили телевизор, холодильник. Все это сделали боевые побратимы -- Костя Гаркуша, Юрий Бунин, Любовь Дозор.
На видном месте в палате -- красочно оформленное обращение: "Боевые побратимы, все то, что вы видите -- это бескорыстный труд однополчан. Убедительно просим всех, кто находится в этой комнате на лечении: относитесь бережно, не забывайте, что после вас придут такие же, как вы. Главная просьба -- не "наследи" в виде разбитой раковины, поломанного крана, испорченной мебели, а лучше "оставь след" в виде хорошей книги; по возможности сделай запись в книгу отзывов -- кто ты, когда, где служил, где живешь и номер телефона. Желаем вам крепкого здоровья и хорошего отдыха".
При содействии народного депутата Украины Александра Вилкула проведен капитальный ремонт двух палат в терапевтическом и неврологическом отделениях, закрепленных за днепропетровцами. Ремонтные работы, которые проводили "афганцы" под руководством председателя Октябрьской районной организации ветеранов Афганистана "Шурави" города Кривого Рога Владимира Сахненко, были завершены перед Новым годом и стали достойным подарком госпиталю и ветеранам войны.
Немало усилий в лечении пациентов и создании хороших бытовых условий прилагает коллектив неврологического отделения, которым руководит врач высшей категории Ольга Кузьминична Бондаренко. Но главное -- это наличие необходимых лекарств, умелое из применение с учетом индивидуальных особенностей больного, грамотная диагностика, доброжелательность, отзывчивость и милосердие медперсонала.
Участники боевых действий в Афганистане, Анголе полковники в отставке Анатолий Васильевич Галай и Владимир Александрович Трокай от всего сердца благодарят сотрудников отделения. В книге отзывов и пожеланий они пишут: "Выражаем самую большую признательность коллективу неврологического отделения за лечение и внимание к нам, воинам-интернационалистам. Заведующая отделением Ольга Кузьминична Бондаренко своим личным примером вдохновляет подчиненных добросовестно выполнять свой долг. Доброе слово хочется сказать в адрес "бойцов невидимого фронта" -- лаборантов, часовых здоровья -- младшего медперсонала, работников пищеблока, где питание значительно улучшилось".
Много людей, горячо влюбленных в свою профессию, работают в терапевтическом отделении, начальник которого -- Галина Антоновна Ямполь.
Вполне понятно, больные прежде всего благодарят руководителей госпиталя, которые на своих плечах несут весь груз ответственности за организацию лечебной работы и создание нормальных бытовых условий. "Я, Гребенкина Рита Львовна, приехала из Крыма. В госпитале впервые, и с первого дня пребывания я почувствовала внимание и доброжелательность к больным. Такая морально-психологическая атмосфера создана благодаря руководству госпиталя в лице начальника Владимира Ивановича Нероды, его заместителя по медицинской части Бориса Александровича Важкого, которые создали такой дружный, работоспособный коллектив. Внимание, доброта, забота исходят как от медицинского, так и обслуживающего персонала, всегда видишь улыбки на их лицах. Низкий поклон вам, люди, свято соблюдающим клятву Гиппократа".
Подобных записей в книге немало, потому что в госпитале работает коллектив квалифицированных профессионалов, которых объединяет единая цель -- как можно лучше лечить и поддерживать морально-психологический дух ветеранов армии и флота. Лучшими из лучших называют врачей Клавдию Васильевну Воронюк, Ольгу Кузьминичну Бондаренко, Галину Антоновну Ямполь, Романа Евгеньевича Панькова, медицинских сестер Марину Николаевну Золоташко, Татьяну Юрьевну Мазниченко, Лидию Ивановну Савченко, Ирину Ивановну Кадашову, шеф-повара Татьяну Васильевну Резниченко, фармацевта Елену Алексеевну Ткаченко.
В госпитале книга отзывов и предложений находится на видном месте, каждая запись, оставленная больными, зачитывается главным врачом, заведующими отделением на совещаниях, собраниях коллектива, что дает возможность оценить кто и как работает. На критические замечания незамедлительно принимаются меры: кому, когда и что сделать по устранению указанных недостатков. По этой книге можно восстановить историю госпиталя.
С большим интересом читают молодые специалисты, поступившие на работу в госпиталь, больные, их родственники красочно оформленную книгу отзывов -- в книгу, которую пишут все.
Владимир ГНУСИН,
Ветеран Вооруженных сил,
полковник в отставке, инвалид войны,
кандидат психологических наук,
доцент, автор 30 научных работ и статей.
 
 
Встреча в госпитале
Председатель Украинского Союза ветеранов Афганистана Сергей Червонопиский встретился с побратимами, проходящими курс лечения и реабилитации в госпитале воинов-интернационалистов "Лесная поляна", а также с медперсоналом этого медицинского учреждения.
Пациенты, приехавшие в госпиталь из разных уголков Украины, рассказывали о своих проблемах, но в основном задавали вопросы. Больше всего их интересовала судьба законопроектов, прошедших первое и второе чтения в Верховной Раде V созыва, которые готовили и выдвигали депутаты-"афганцы" Сергей Червонопиский и Юрий Зубко.
С. В. Червонопиский передал госпиталю приобретенное УСВА новое оборудование, которое необходимо для лечения и оздоровления воинов-интернационалистов.
  
 
Новый источник духовного света
Вблизи памятника погибшим "афганцам" в Харькове освятили место под строительство часовни. Ее возведут в честь Мученика Евгения -- простого солдата, принявшего страшную смерть за то, что отказался предать свою веру.
Евгений Родионов служил в погранвойсках на границе Ингушетии и Чечни. 13 февраля 1995 года вместе с сослуживцами Андреем Трусовым, Игорем Яковлевым и Александром Железновым заступил на пост Старенькая "скорая помощь" еще издалека показалась им подозрительной. Ребята остановил машину. Она оказалась набитой оружием...
Боевики захватили солдат в плен. У Жени Родионова и его товарищей был шанс спастись: им предложили снять нательные кресты и принять ислам. Они отказались. Женю убили в день его 19-летия: ему отрезали голову. Остальных ребят расстреляли.
Теперь на могиле Евгения Родионова всегда горит лампада. Сюда едут люди -- поклониться солдату, не предавшему присягу и веру. Настоящая икона новомученика Евгения появилась не так давно и в храме Свято-Покровского монастыря, что в центре Харькова.
А недавно в сквере на улице Культуры, неподалеку от памятника воинам, погибшим в Афганистане, освятили место, где построят храм-часовню Мученика Евгения. В церемонии приняли участие Епископ Изюмский, викарий Харьковской епархии Владыка Онуфрий, городской голова Михаил Добкин.
-- Когда-то в Харьковской области было около тысячи храмов, за богоборческие годы осталось 54, -- сказал после молебна Владыка Онуфрий. -- Сегодня наш святой долг -- строить новые храмы. В храме человек черпает живую воду для сердца и для души, укрепляет свою земную жизнь, просит помощи и благодарит Господа за сегодняшний день, который человек прожил. Сегодня мы -- свидетели исторического момента: мы вместе молились, закладывали этот камень и водрузили этот крест, чтобы появился здесь новый источник духовного света, который словно маяк светил бы людям напоминанием о воинах, сложивших головы на поле брани.
"Афганцы" часто возвращаются к воспоминаниям о той войне. Заместитель председателя областного союза ветеранов Афганистана Александр Лагутин рассказал, что в Харьковской области около 12 тысяч ветеранов-"афганцев". За последние годы ушли из жизни около тысячи бывших воинов. Некоторые из них погибли в результате суицидов.
-- При переходе от одной общественной формации к другой с развалом Союза духовные ценности, на которых мы воспитывались, были напрочь разрушены. Большинство идеалов, на которых мы воспитывались, были объявлены неправильными. У многих в душах возникло понимание собственной ненужности, вакуум. А природа не терпит пустоты. Это тоже одна из причин суицидов -- когда человек не может себя реализовать. Строительство часовни послужит возрождению духовности, христианской морали, -- уверен Александр Лагутин.
-- Тяжело смотреть на фотографии погибших, тяжело и отвести взгляд. Они как бы разговаривают с нами. Мы тоже разговарием с ними. Очень тяжело нести этот крест. И хотя мы выросли в условиях строго атеизма -- наверное. Бог, которого мы сохранили в своей душе, помогает  нам это делать, -- сказала председатель городского комитета семей военнослужащих, погибших в Афганистане, Жанна Митрохина.
Храм планируют открыть к следующему Дню города. Возведением часовни займется главный строитель всех новых храмов в городе -- "Жилстрой-1". Предполагается, что высота здания достигнет 31 метра, часовня вместит около 50 человек. В стенах часовни Мученика Евгения предполагают служить службу за упокой погибших на войне поименно, вспоминая о каждом "цинковом" мальчике.
 
 
Турніри пам'яті
Хай краще летять м'ячі...
"Хай краще летять м'ячі, ніж кулі", -- сказав на відкритті VIII Міжнародного рейтингового турніру з настільного тенісу, що відбувся у Полтаві, колишній воїн-інтернаціоналіст полковник Юрій Мурадович Цомратов.
Традиційно турнір пам'яті воїна-"афганця", полтавця капітана Вадима Бикова за сприяння ректора Полтавської аграрної академії В. М. Писаренка проходив у спортивному залі навчального закладу. Це справжня турбота про військово-патріотичне і фізичне виховання підростаючого покоління, бо поряд з дорослими змагалися і діти. Вони на власні очі мали змогу спостерігати за грою хоч і сивочолих, але міцних, витривалих, азартних і водночас шляхетних щодо суперників ветеранів. А ще вони дізнались про випускника місцевої середньої школи № 25 та Вищого командного зенітно-ракетного артилерійського училища імені генерала армії Ватутіна, командира зенітної групи "Шилка" капітана Вадима В'ячеславовича Бикова, який загинув наприкінці жовтня 1985 року.
Цього року турнір зібрав понад півтисячі спортсменів, серед яких 3 майстри спорту міжнародного класу та більше 30 майстрів спорту з Білорусі, Молдови, Росії та України. Відкрили його начальник управління сім'ї, молоді і спорту облдержадміністрації Віктор Пожичевский та голови обласної і міської спілок воїнів-інтернаціоналістів Валерій Корчуков і Олексій Глушков.
Переможцями у спеціальній групі воїнів-"афганців", що представляли Вишгород, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Полтаву, Ялту, стали Ігор Пахомов з Кривого Рогу, Василь Кондратенко з Вишгорода, Володимир Холодкевич з Кривого Рогу.
Як завжди, успішно виступили господарі турніру. Майстри спорту України Олег ремінець і Яна Закладна посіли відповідно друге і третє місця.
Серед ветеранів-чоловіків перше місце зайняв майстер спорту Андрій Черменський, а серед жінок -- кандидат у майстри спорту Галина Бурцева.
Незважаючи на велику кількість учасників, судівська колегія під керівництвом суддів міжнародної категорії, головного судді М. Г. Закладного і головного секретаря М. М. Зайцева чітко і впевнено.
Учасники змагань подякували директору школи-інтернату № 1 В. В. Тимошенку за організацію належних умов проживання. Через рік вони знову зустрінуться, щоб вклонитись пам'яті мужнього воїна Вадима Бикова.
Віталій ГРИГОР'ЄВ,
учасник бойових дій.
 
 
Состязались в силе, ловкости и скорости
Турнир памяти воина-"афганца" Василия Главинского провели в общеобразовательной школе № 58 поселка Талакова Ильичевского района г. Мариуполя. Спортивные состязания, посвященные дню рождения героя-земляка, проводятся с 1986 года.
Лейтенант Василий Главинский погиб в Афганистане, выполняя интернациональный долг. В память о нем на школе установлена мемориальная доска.
Перед началом турнира состоялся митинг, участники которого вспоминали о ратных подвигах воинов-"афганцев" В. Талаковке проживают 19 участников боевых действий в Афганистане.
Общественная организация воинов-интернационалистов "Долг" меткомбината имени Ильича и предприятия ветеранов войны ООО "Афганец" подарили школе 14 футбольных и волейбольных мячей. Руководители ильичевских "афганцев" Александр Чепайкин, Юрий Арестов и Владимир Дема судили соревнования 35 спортсменов из семи классов состязались в силе, ловкости и скорости. Лучший результат в подтягивании (37 раз) показал одинадцатиклассник Николай Светличенко. Оживление среди болельщиков вызвали две эстафеты, на одном из этапов которых проверялась меткость в дартсе.
Переходящий кубок за сноровку и выносливость завоевала команда 11 класса (капитан -- Виталий Павлов).
Инф. "ТТ".
  
 
Фестиваль
Долюбить, дожить, допеть...
Среди множества встреч и концертов, которыми по праву может гордиться Днепропетровск особое место занимает традиционный фестиваль солдатской песни "Афганский ветер". Прежде всего он неповторим своей необычайно теплой аурой, которая исходит из сердец участников и зрителей. Всех их на всю жизнь объединила афганская война...
Так сложилось, что солдатская песня никого не оставляет равнодушным. Если же она исполняется теми, кто прошел тяжелыми военными дорогами, теряя боевых друзей, каждое слово, каждый аккорд воспринимается малейшей частичкой души. Да и поется, по сути, душой. Поэтому, несмотря на то, что фестиваль проходил в обычный рабочий день, в зале театра оперы и балета не было ни одного свободного места.
На протяжении трех с половиной часов зрители неутомимо аплодировали участникам боевых действий в Афганистане Вячеславу Куприенко (Киев), Владимиру Щеглову (Сумы), Анатолию Шахову (Донецк), Василию Дидуку и Сергею Бабенко (Днепропетровск), Владимиру Стецкому (Кривой Рог), группам Виктора Марышева "Долг" (Тернополь), Вадима Сичного "Восток" (Новомосковск), Константина Авсиевича "Контингент" (Лубны). Большинство исполнителей -- авторы стихов и музыки, награждены боевыми орденами и медалями. Многие их песни написаны в период войны, продолжают рождаться и сегодня. Ведь такие понятия, как воинская доблесть, честь, мужество, героизм, настоящая мужская дружба, невозможно уволить в запас...
Чрезвычайно трогательно всегда звучат песни и в исполнении неизменного директора фестиваля Елены Гуриной, которые она поет вместо своего брата Александра. Уже не первый раз в фестивале принимают участие дети ветерана афганской войны Сергея Шерстюка -- Анастасия, Володя и Иван. Почетную эстафету от отца-"афганца" Анатолия Поуха, который после тяжелейшего ранения смог вернуться в жизненный строй, приняла его дочь Лена.
Искренние поздравления от председателя УСВА Сергея Червонопиского фестивалю передал его заместитель Олег Михнюк, который подчеркнул, что такие встречи -- это прежде всего наша память о тех, кто погиб на афганской земле и кто умер на родной земле вследствие полученных ран и болезней. Эти встречи показывают нашему обществу, что афганское братство живет и крепнет.
...Несмотря на позднее время и предстоящий новый рабочий день, из театра расходиться не торопились. Ведь "Афганский ветер" -- это еще и встреча боевых друзей. А, значит, хорошая возможность пообщаться, вспомнить службу, побратимов -- погибших и выживших. Необычайно сложны в такие моменты минуты расставания. Но греет сердце надежда на новую встречу. А она, как подчеркнули городской голова Днепропетровска Иван Куличенко, председатели областного и городского объединений ветеранов Афганистана Виктор Волошин и Юрий Виноградов, обязательно будет. В следующем году "Афганский ветер" перешагнет свой десятилетний рубеж. Именно этому фестивалю судилось допеть за всех тех, кто не успел. Там, на чужой земле, задыхаясь от боли потерь, каждый из его участников давал клятву дожить и долюбить за друга...
Спасибо за память, ребята!
Юлия БАБЕНКО.
 
 
Запрошення
Фестиваль "афганської" пісні у Миколаєві
Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) і Миколаївська обласна спілка воїнів-інтернаціоналістів та запасу повідомляють про те, що з 16 по 18 травня 2008 року в Миколаєві відбудеться ІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс військово-патріотичної пісні "Афганстан звучить в моїй душі" й запрошує вас до співпраці.
Засновниками фестивалю-конкурсу є Міністерство культури і туризму України, Миколаївська облдержадміністрація, управління культури Миколаївської облдержадміністрації, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) і Миколаївська обласна спілка воїнів-інтернаціоналістів та запасу.
Метою Всеукраїнського фестивалю-конкурсу військово-патріотичної пісні "Афганістан звучить в моїй душі" є відродження національної та громадської самосвідомості, прищеплення поваги до подвигу воїнів-інтернаціоналістів у Афганістані та подальший розвиток пісенного жанру патріотичного спрямування.
До участі у фестивалі-конкурсі запрошуються солісти-вокалісти, автори-виконавці пісень патріотичного спрямування, вокальні колективи (чисельністю до 10 осіб).
У фестивалі конкурсі беруть участь як професійні виконавці, так і аматори у відповідних номінаціях. Вік учасників не обмежується. Участь у фестивалі-конкурсі є безкоштовною.
На період проведення фестивалю-конкурсу оргкомітет забезпечує харчування і проживання учасників. Проїзд здійснюється за рахунок сторони, яка відряджає конкурсантів.
Докладну інформацію щодо конкурсу можна отримати за телефони:
8 (0512) 47-38-62, 47-47-54 (факс) -- управління культури облдержадміністрації, вул. Радянська, 5, м. Миколаїв;
8 (0512) 35-25-63 (тел./факс) -- Миколаївська обласна спілка воїнів-інтернаціоналістів та запасу, вул. Нікольська, 44, м. Миколаїв.
Оргкомітет.
 
 
Память
Больше не будет такого друга
Зазвенели струні гитары. И зазвучала песня. И были в той песне слова о судьбах мальчишек, которым в 18 лет довелось воевать в далекой, жаркой стране, о матерях, ждавших своих сыновей и молившихся Богу, чтобы они вернулись из Афганистана живыми, о друзьях, которых привезли в Союз в цинковых гробах...
Пел Павел Смогулов. Он приходил в клуб Суворовского СВА, доставал свою заветную, потрепанную тетрадь со стихами, брал гитару, и происходило чудо: песня звучала просто, незатейливо, но всегда будила в душе гордость и боль за тех парней, которые "остались людьми, прошагав по дорогам войны". Рядом с Павлом всегда была его жена Диана. Она скромно сидела, держала тетрадь со стихами, открыв нужную страницу, спокойно смотрела на ребят, которые могли переговариваться или проходить мимо сидящего на скамейке и поющего Павлика, как она его называла, и не было обиды, что кто-то не слушает его и занят своими делами...
Он назвал ее "моя девочка". Рассказывал: "Я ведь как в Афган попал? Служил в Союзе, был 1982 год. Приходят и предлагают службу в странах Варшавского договора. А я говорю: "Нет, только в Афганистан хочу!" А я ведь молодой, да ранний был: меня в армию призвали, а моя девочка была беременна, ждала меня, письма писала. Просьбу мою удовлетворили, отправили служить в Афган. На пересылке в Термезе получаю известие: жена родила дочку! Ну, что ж, женское дело -- рожать, а мужское -- воевать".
В Афганистане Павел Смогулов служил с 1982 по 1983 год. Был санинструктором роты на аэродроме Баграм. Ранений не имел, не болел. Смеялся: "Я ведь санинструктором был, какие могут быть болезни? Помню, повел ребят на речку, воду пить запрещаю. А проводник -- таджик сполоснул в речке зубную щетку и зубы чистит. А вода воняет. Думаю: что такое? Поднялся выше по течению, а там в реке баран дохлый лежит. В общем, с проводником ничего не случилось. Местное население ничем не болело, а наши ребята прямо-таки из воздуха инфекцию хватали. Тут тебе и гепатит, и малярия, и брюшной тиф..."
В Афганистане Павел начал писать стихи. Мама получала письма с его стихами и плакала. После демобилизации до 1999 года работал на флоте на судах загранплавания. Не забывал дорогу в Союз ветеранов Афганистана, участвовал в мероприятиях организации. Выступал со своими песнями на фестивалях военно-патриотической песни "В ХХІ век -- без войн!", которые проводились в Одесской области.
Весной 2006 года Павел попросил правление СВА выделить ему 250 гривень на запись диска с его песнями. Деньги были выделены, и он записал свои песни на диск. Причем, записал сразу же, с первой попытки, без репетиций. Аранжировка была чудесной, а слова песен -- потрясающими!
Его жизнь оборвалась внезапно. Он сидел передо мной в клубе, заново заполнял анкету, шутил, в графе "прочие сведения" написал: "Все хорошо". А через неделю его не стало. Пашу, страшно избитого, изуродованного и без сознания нашил чужие люди. До своего дома он не дошел каких-то сто метров. Десять дней Павел был между жизнью и смертью. Умер, не приходя в сознание. Ему было 44 года.
Мы хоронили его 7 июня 2006 года. Друзья-"афганцы" пришли на похороны все, как один, в камуфляжной форме, при орденах и медалях. Никто не скрывал своих слез. Был почетный караул. Не было оркестра. У гроба Паши под гитару были исполнены песни "Черный тюльпан", "Больше не будет такого друга, как ты". Так мы прощались с Пашей...
А 1 октября 2006 года, в День ветеранов, в Суворовском районе Одессы состоялся традиционный фестиваль военно-патриотической песни под эгидой Суворовского СВА города, и мы вынесли на сцену портрет нашего барда, нашего Паши, и поставили диск с его песней, и все "афганцы", все зрители встали и стояли все время, пока звучала песня. Многие плакали. Диана, как и раньше, скромно стояла в стороне. По щекам катились слезы. Председатель Суворовского СВА А. В. Цыба поцеловал ее и вручил большой букет хризантем. Слова были не нужны...
Слово прошу я, Нужина Надежда Юрьевна -- вдова погибшего воина-интернационалиста, мать троих детей, директор Музея Суворовского СВА г. Одессы. Я оформила в Книге Памяти страницу, посвященную Смогулову Павлу Борисовичу, поместила его стихи в музейный альбом "Творчество участников боевых действий Суворовского СВА". На экскурсиях в музее рассказываю школьникам о судьбе старшего сержанта Павла Смогулова, читаю его стихи. Но этого мало! Осталось большое творческое наследие, не мешало бы издать сборник стихов Павла. Увы, организация не имеет средств на это. Что делать? Может, подскажете, куда можно обратиться, чтобы напечатать стихи нашего Паши? А пока что прошу газету "Третий тост" опубликовать стихи нашего друга.
С уважением
Н. НУЖИНА.
 
  "Война кровавая сломить нас не смогла"
Ты прости, мой дружок
Что остался я жив,
Ну а ты похоронен в могиле.

Ты прости, мой дружок,
Что остался я цел,
Ну а ты подорвался на мине.

Этот грозный Афган
Не прошел стороной,
Похоронки опять нынче в моде.

Снова мы на войне.
Смерть стоит за спиной.
И опять недочет в нашей роте.

Снова матери в плачь,
Провожают сынков,
Провожают на бой, не на плаху.

И нельзя изменить --
Ведь приказ есть закон
И пусть молятся "духи" Аллаху.

Сколько ж будут терзать
Палачи матерей?
Сколько крови прольется невинной?

Ведь бои не бывают
Совсем без потерь,
А потери всегда с долей львиной.

Так и мы уходили
Из школы на фронт
Из-под маминой юбки под пули.
Но, кому повезло,
Тот остался живой,
А оставшихся там -- помянули.

И теперь я один
На двоих матерей,
За тебя я тяну эту ношу.

Ты не бойся, мой друг,
Нет друзей мне родней,
Я тебя не забуду, не брошу.


* * *
Мне не забыть Афганистан навеки
И тех ребят, оставшихся во мгле,
Те мелководные, блуждающие реки,
Тюльпаны красные на выжженной земле.

Я помню горы, серые от пыли,
И тот кишлак, сровнявшийся с землей.
Не все вернулись, многие в могиле.
Воспоминания о них всегда со мной.

Им домом стал курган в глухой пустыне.
Над их могилой вороны кружат.
Не все вернулись к девушкам любимым,
Они спокойно в той земле лежат.

Им было лет всего по восемнадцать,
И все они лишь начинали жить.
Мне по ночам ребята эти снятся,
Их памятью я буду дорожить.

Я не забуду этой службы годы.
Пусть тяжело, пусть рядом смерть была.
Я знаю точно: мы из той породы,
Война кровавая сломить нас не смогла.
                                     Павел СМОГУЛОВ.