| |
З Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав!
Дорогі побратими, шановні родини наших полеглих бойових друзів!
Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів) вітаю з 19-ю річницею виведення радянських
військ з Афганістану та Днем вшанування учасників бойових дій на
території інших держав.
Минуло без малого два десятиліття з часу офіційного закінчення
Афганської війни, на якій наші воїни проявили мужність, стійкість,
відвагу і героїзм. З них 87 солдат, офіцерів і генералів відзначені
високим званням Героя Радянського Союзу, десятки тисяч нагороджені
бойовими орденами і медалями Радянські війська не програли жодної
операції і покинули країну з розгорнутими бойовими знаменами.
Війна в Афганістані зловісним смерчем пролягла через долі десятків
тисяч молодих співвітчизників: 3360 з них не повернулися додому, більш
як 8 тисяч зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли притаманні
азіатським країнам захворювання. Та й з життя після 1989 року вже пішло
близько 4,5 тисяч наших побратимів - більше, ніж загинуло під час
бойових дій. Це тяжкі втрати для батьків, рідних, близьких і друзів.
Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю наших полеглих
бойових друзів, вшановуємо тих, хто пройшов вогненними шляхами
Афганістану, інших країн, де виконували інтернаціональний обов'язок
вихідці з України.
Наш святий обов'язок - відстоювати права ветеранів війни, батьків і
рідних загиблих, надавати їм максимально можливу допомогу, огорнути
турботою і увагою.
Бажаю, Вам, шановні родини наших полеглих друзів, дорогі побратими,
Вашим батькам, дружинам, дітям, онукам міцного здоров'я, добробуту,
злагоди і миру на довгі літа!
З щирою повагою -
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.
|
|
| |
З 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України
№ 936-V. Цей закон, прийнятий Верховною Радою за ініціативою народних депутатів V скликання Сергія Червонописького і Юрія Зубка, дозволяє ветеранам-"афганцям", нагородженим медалями "За відвагу", одержувати пенсію за особливі заслуги перед Україною.
Закон України
Про внесення зміни до статті 1 Закону України
"Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"
(Відомості Верховної Ради України, 2007, № 27, ст. 367)
Верховна Рада України постановляє:
1. Пункт 2 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (1767-14) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289; № 41, ст. 293; 2004., № 37, ст. 452) викласти в такій редакції:
"2) ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження".
2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
Президент України
В. ЮЩЕНКО.
м. Київ,
17 квітня 2007 року
№ 936-V
|
|
| |
Ніхто так не прагне миру, як ті, хто бачив війну
Напередодні 19-ї річниці виведення радянських військ із Афганістану та Дня захисника Вітчизни Всеукраїнська громадська організація "Закінчимо війну" спільно з Київським міським палацом ветеранів провела зустріч "На варті Пам'яті". На варту заступили Герої Радянського Союзу, воїни-"афганці", представники омбудсмена України, столичної влади, активісти пошукових загонів і молодь - усі, хто сповідує ідею, що війна триває, поки не похований останній загиблий на ній солдат.
Всеукраїнська громадська організація "Закінчимо війну" була започаткована 22 червня 2007 року - в День скорботи за жертвами Великої Вітчизняної війни з ініціативи Української Спілки ветеранів Афганістану. Метою організації - популяризація військово-історичної науки, проведення досліджень у галузі воєнної історії та пошук військових поховань і місць боїв, організація патріотичного виховання молоді.
- За сім місяців роботи нашої організації ми здійснили 12 перепоховань у семи регіонах країни, віддали останню шану більш як 800 загиблим воїнам, - звітував статистикою голова Всеукраїнської громадської організації "Закінчимо війну" перший заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану Юрій Зубко. - До пошукової роботи за цей час стали сотні активістів - членів пошукових загонів. Київська асоціація "Обеліск" спільно з УСВА віднайшли 95 бійців, які загинули під селом Веселинівка у вересні 1941 року. Пошукові загони Полтавської області знайшли близько 3000 загиблих, які будуть перепоховані з усіма військовими почестями найближчим часом.
Напередодні патріотичних свят учасники Вахти пам'яті не тільки звітували перед представниками громадських ветеранських організацій України, а й будували перспективи майбутньої роботи. Цього дня відбулося підписання угоди про співпрацю громадської організації "Закінчимо війну" з Київським міським палацом ветеранів.
- Для нас надзвичайно важлива підтримка саме ветеранів Великої Вітчизняної війни у справі виховання поваги до українських Збройних сил, - наголосив голова УСВА Сергій Червонописький. - Приймати естафету системної військово-патріотичної роботи від ветеранів Великої Вітчизняної війни маємо ми, воїни вже іншої війни - афганської. Адже ніхто не прагне миру так, як ті, хто бачив війну. Наші громадські організації - справжня сила із сотень тисяч рук, гідних прийняти естафету від старших товаришів по зброї.
Ті, хто сьогодні безпосередньо переймаються проблемою патріотичного виховання молоді, підтверджують вагомість внеску активістів громадської організації "Закінчимо війну" до виховної справи.
- Вони знають все - від історії збройних сил країн світу до механізму підняття танків, які ми знаходимо під час експедицій на полях колишніх боїв за визволення України у Великій Вітчизняній війні, - говорить голова Ради Київського міського історико-патріотичного клубу "Пошук" Георгій Ясєв. - Одна поява такої людини - справжнього героя у наших лавах - найкраща реклама клубу, адже уособленням чоловічої сили нації є саме наші воїни-інтернаціоналісти.
Триває розбудова обласних організацій ВГО "Закінчимо війну", готуються до нових експедицій пошукові загони, керовані воїнами-"афганцями", у школах стартують нові "Зарниці", а багатостраждальна українська земля прийме ще тисячі загиблих солдатів, які, нарешті, знайдуть останнє пристанище та спокій.
Тетяна БАК.
|
|
| |
Хмельницька область
Без надії сподіваюся
"Але тіла ж ніхто не бачив" -- уже вкотре за безмежних двадцять сім років запитує вона. І сама ж відповідає: "Отже, ще можна надіятися, бо для чогось Господь не забирає мене, а тримає у цьому світі". І знов загоряються вірою в диво очі Альвіри Іванівни -- невисокої сивої жіночки, яка так і не дочекалася із далекого Афганістану свого сина Олега. Ані живого, ані мертвого...
В усіх хроніках, у поіменних списках подолян, яких забрала афганська війна, сержанта Олега Сушинського числять серед полеглих -- проте з приміткою "тіла не знайдено". Називають і дату -- 11 червня 1980 року...
Ветерани Афганістану, яким судилося пережити те пекло і вижити, з ранньою сивиною, осколками в тілі, болем у старих ранах та минулим, що часом повертається у снах, досить часто бувають в Дунаївцях у мами свого товариша. Хто ж ще допоможе їй в самотній старості? На Хмельниччині є й ті, хто був поряд з Олегом у той страшний день, разом з ним попав під обстріл із підступної засідки. Пам'ятають, як його БТР перекинуло вибухом у швидку течію гірської річки, як рвалися легені від браку кисню у крижаній воді, коли під кулями пірнали, рятували товаришів. Виручили, врятували -- от тільки Олега, який їхав з відкритим люком, "по-похідному", більше ніхто не бачив. Уціліти в стрімкій течії після вибуху -- шанс, можливо, один на мільйон. Але мати не хоче гасити і цю, таку крихітну, іскру.
"По-різному до моєї надії ставляться, -- каже Альвіра Іванівна. -- Хтось підтримує ділом і словом, а є й недобрі, хто насміхається поза спиною. Та я вже звикла до того, бо що мені лишається. Ось недавно мені сказали, що хтось був у Сполучених Штатах, то випадково там бачили мого Олега: здоровий, має своє життя. То я вже не знаю, чи слухати це, чи вірити. Стільки років минуло, але як змусити себе не чути, як відмовитися від віри? Бо ж хочу, щоб воно було хоча б так..."
І. ЗАПАДЕНКО.
|
|
| |
Днепропетровская область
У "афганцев" Кривого Рога будет свой храм
В Криворожском парке "Юбилейный" состоялась закладка камня и святых мощей под строительство часовни-памятника погибшим воинам-"афганцам".
Огненными дорогами испытаний и мужества прошли в Афганистане 3500 криворожан. Многие за мужество и героизм были отмечены боевыми наградами. К сожалению, 53 солдата и офицера -- посмертно. Большинству из взрослой жизни было отпущено совсем немного: по девятнадцать -- двадцать лет... их имена увековечены на мраморных плитах у памятника погибшим в Афганистане воинам-интернационалистам.
Участники акции -- прихожане криворожских храмов, воины-интернационалисты, члены семей погибших в Афганистане воинов, актив и общественность города почтили память тех, кто не вернулся с той войны. К подножию монумента были возложены цветы. Место будущего храма освятил Владыка Ефрем -- архиепископ Криворожский и Никопольский. Часовня в память о погибших воинах-"афганцах" будет построена при содействии народного депутата Украины Александра Вилкула.
Пройдет немного времени -- и под сводами храма в честь Царицы Небесной, именуемого Взыскание погибших, прозвучит первый молебен. Погибшие воины-"афганцы" всегда с нами...
В. ВЕХТЕВ,
отец погибшего в Афганистане воина.
|
|
| |
Тернопільська область
Запрошення до співпраці
"Ветеранів Афганістану необхідно залучати до військово-патріотичного виховання молоді, адже в їхньому житті є чимало і героїчних і трагічних сторінок, які невід'ємно пов'язані з історією Збройних сил України, та, зрештою, з історією нашої держави", -- наголосив під час зустрічі з представниками Тернопільської обласної організації УСВА голова обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь.
Голова облдержадміністрації доручив відповідним службам активізувати таку співпрацю із воїнами-"афганцями", звернувши водночас увагу на те, що при викладанні курсу історії в школах Тернопілля, належну увагу було приділено й вивченню трагічних і героїчних сторінок в Афганістані.
Також Юрій Чижмарь говорив про необхідність розв'язання низки проблемних питань, які було порушено головою обласної організації УСВА Віктором Міськом і його побратимами, особливо щодо збільшення фінансування проблем воїнів-"афганців", і доручив управлінню праці та соціального захисту населення внести зміни в програму "Ветеран". Зокрема, йшлося про необхідність реконструкції тернопільського пам'ятника полегшим в Афганістані. "Це питання ми обов'язково вирішимо. Зробимо це спільно з міською радою та районами області, адже меморіал має загальнообласне значення, тож справа його збереження і облаштування має бути спільною для всього Тернопілля", -- наголосив Юрій Чижмарь, а також пообіцяв допомогти у завершенні будівництва пам'ятника "афганцям" у Чорткові.
Голова обласної державної адміністрації має намір звернутися до Тернопільської міської ради з пропозицією назвати одну з нових вулиць обласного центру іменем Героя Радянського Союзу, воїна-"афганця" Ярослава Горошка. Як зазначив голова обласної організації УСВА Віктор Місько, -- увічнення пам'яті героя є для воїнів-інтернаціоналістів справою честі.
Ще одним заходом, спрямованим на увічнення пам'яті полеглих, повинно стати видання своєрідної книги пам'яті, до якої буде внесено прізвища вихідців з Тернопілля, які брали участь у бойових діях в Афганістані, а також створення музею пам'яті афганської війни.
Голова Тернопільської ОДА доручив своєму заступнику Анатолію Вихрущу підготувати окреме розпорядження і разом з правлінням обласної організації УСВА розробити план заходів з підготовки і проведення 20-ї річниці виведення військ з Афганістану.
Юрій Чижмарь, підбиваючи підсумки зустрічі, запросив "афганців" до співпраці, запевнивши, що ініціативи організації, спрямовані на соціальну підтримку воїнів-інтернаціоналістів, пошукову і патріотичну роботу, влада вітатиме й підтримуватиме.
Петро КАНАК,
член правління
обласної організації УСВА,
учасник бойових дій в Афганістані.
|
|
| |
Из редакционной почты
В течение многих лет постоянно выписываю газету "Третій тост" и каждый номер храню, как святыню. В номере 22 за ноябрь прошлого года прочитала о новой рубрике к 20-летию вывода советских войск из Афганистана, в которой, в числе прочих проблем, отмечается необходимость увековечения памяти погибших побратимов.
От имени матерей, чьих сыновей не отпустила афганская война, предлагаю Вашему вниманию эти поэтические строки:
Памяти павших
Сыплет небо щедро белою метелью,
Только память сердца снегом не застелешь.
Где же вы, сыночки, наши соколята?
Так и не вернулись вы в родную хату.
В декабре далеком путь в Афган открыли,
Никого об этом даже не спросили.
Но приказ жестокий был объявлен строго,
И ушли ребята огненной дорогой,
И ушли мальчишки выполнять присягу
С верою святою, мужеством, отвагой.
Встретила чужбина хмурыми горами,
Засвистели пули, ввысь взметнулось пламя.
Дым окутал небо, и в бою гремучем
Падали солдаты на песок колючий.
Падали на скалы, зажимая раны,
Капли крови алой рдели, как тюльпаны.
В отчий дом вернулись страшным "грузом-200"
И померкло солнце мамам и невестам...
В свадебном уборе белая калина
Распахнула руки -- ветви над могилой.
Осыпает мрамор светлыми слезами,
И горят закаты скорбными свечами.
Журавлиной стаей в голубом просторе
Пролетают годы, но не тает горе.
Не угаснет память в душах тех, кто выжил,
Сто дорог осилил и достойно вышел.
И завет запомнил павшего солдата:
"Вы живите долго... И за нас, ребята".
Нина КУДИНОВА,
Мать погибшего солдата.
Одесса.
|
|
| |
Хмельницька область
Від щирого серця
Новий рік "афганці" Шепетівщини вже вкотре започаткували доброчинністю. Традиційною є їхня допомога закладам охорони здоров'я, реабілітаційним центрам.
От і цього року районна рада ветеранів та спілка ветеранів Афганістану, очолювані учасником бойових дій В. М. Окорським, стали ініціатором благодійного заходу для матеріальної духовної підтримки ветеранів, які лікуються у Хмельницькому обласному госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни. А ініціатором акції був учасник бойових дій в Афганістані, настоятель храму мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії протоієрей Анатолій Вересюк.
Анатолій Миколайович разом з вихованцем недільної школи, що діє при храмі, та вчителями Л. В. Кулачук, М. В. Заріцькою, С. В. Кабичевою, регентом хору Л. В. Швайдецькою організували святковий Різдвяний вертеп. Його шепетівчани й показали ветеранам у госпіталі. Церковний хор порадував пацієнтів медичного закладу майстерно виконаними колядками.
Сивочолі слухачі від усієї душі дякували "афганцям" і подвижникам духовної ниви за моральну підтримку. А керівництво закладу -- ще й за допомогу. Бо, крім святкового настрою, гості з Шепетівки передали госпіталю понад 600 кілограмів різних круп і макаронних виробів.
У свою чергу Шепетівська міськрайонна спілка ветеранів Афганістану щиро дякує за допомогу С. І. Шуміхіну, В. М. Мовсісяну, В. М. Повонському, М. І. Верхогляду, Р. О. Альмяшову, І. І. Вичавці, М. Ф. Дорощуку та всім, хто не байдужий до ветеранської долі.
В. ПИПИЧ,
Голова ревкомісії Шепетівської
міськрайонної спілки
ветеранів Афганістану.
|
|
| |
Черкаська область
Перемогу присвячено героям
У спортивному залі Золотоніського професійного ліцею вже вдруге на татамі сходяться у спарингах учасники Всеукраїнського турніру з греко-римської боротьби серед юнаків, який присвячено пам'яті воїнів-інтернаціоналістів Золотоніщини, які загинули в Афганістані.
Цього року змагатися за нагороди в Золотоношу приїхали понад сто дітей в командах, які представляли відомі в країні осередки греко-римської боротьби: Путивль, Решетилівку, Верхньодніпровськ, Новоукраїнку. Золотоніщина виставила три команди.
Організували турнір дитячо-юнацький клуб імені І. Піддубного і Золотоніська міськрайонна спілка ветеранів Афганістану. ВТС "Трейд", Золотоніська санаторна школа-інтернат, професійний ліцей, підприємство "Сільвер Фуд", металобаза "Краб", ВАТ "Золотоношаагропостач", ПМК-216, ВАТ "ЗМБЗ ім. Лемсе", АТП-17112, ВАТ "Янтар" і П. Душейко створили всі необхідні умови для проведення змагань, розміщення і харчування учасників. На зібрані кошти було виготовлено плакати, вимпели, кубки, медалі. Переможцям у вагових категоріях вручено грошові премії.
На відкриття змагань прибули почесний голова обласної федерації греко-римської боротьби, голова благодійного фонду імені І. Піддубного, депутат обласної ради Петро Душейко, воїни-інтернаціоналісти Григорій Шкурко, Микола Косік, Григорій Коршунов, Анатолій Максименко і Юрій Мудрян, батьки, вболівальники.
Як і кожне змагання, турнір був наповнений радістю перемог, прикристю поразок і бажанням перемоги наступного разу. Найбільше переможців було в командах господарів. Це Олексій Яременко, Микола Мозговий, Ігор Каплєков, Роман Дзюбка, Владислав Лук'ященко і Володимир Левченко.
Гучними оплесками зустріли юні борці виступ учасника бойових дій, кандидата у майстри спорту 42-річного дзюдоїста Юрія Мудряна.
Під час нагородження у найстаршого спілчанина -- воїна-"афганця" Миколи Косіка заблищали очі, бо хлопець, якому ветеран вручав медаль, сказав: "Свою медаль я присвячую загиблим в Афганістані".
Наступного року у Золотоноші планується проведення вже міжнародного турніру за участю команд з Росії, Польщі й Білорусі.
О. КИРКО,
член Національної спілки
журналістів України.
|
|
|