Фінальним акордом своєрідної трилогії, присвяченої тим, хто пройшов випробування пеклом чужої війни, стала ця книга.  Першим було «Відлуння афганських гір», потім – «У горнилі локальних воєн», і ось тепер – «Світлини пам'яті». Ця книга подій – про  назавжди об'єднаних 15-лютневою датою колишніх воїнів. І мова не тільки про воїнів, випробуваних пеклом афганського сонця, а й про їхніх матерів – справжніх українських мадонн. Вони чекали, сподівалися, вірою своєю і любов'ю, молитвами і чистими слізьми на віддалі оберігали синів від ворожих куль.
На сторінках «Світлин...» немає вимислу – правду про події неоголошеної війни розповідають реальні люди, її учасники. «З кожної сторінки промовляє до нас Доля – не лише тих, кого вже понад три десятиліття в народі звуть «афганцями», а й їхнього оточення – матерів, дружин, дітей, друзів, побратимів... Пам'ять – вона не тільки сценарист цієї книги, вона її особливе організуюче тло», -- сказав у передньому слові Артур Дерев'янко, на той час голова Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО.
Ще однією особливістю видання є його колективний герой – Уманська міськрайонна спілка ветеранів Афганістану, яка впродовж понад трьох десятиліть вчить «афганців» допомагати один одному долати життєві труднощі й перепони. Організація уманських воїнів-інтернаціоналістів є однією з кращих в Україні, багато в чому завдячуючи своєму незмінному лідерові, людині слова і діла, патріоту і громадянину – Олегу Зайченку. Саме він є ініціатором видання книги «Світлини пам'яті», як і двох попередніх збірок.
Кожна з частин створеної авторським колективом трилогії має свої особливості й неповторність. При тому, що спільне у цих видань теж є. Починаючи з імен основних авторів-упорядників і до благодійників, завдяки яким задум ініціаторів став реальністю.
Автори більшості «Нарисів про героїв» (таку назву має один з розділів книги) –  відомі в Умані майстри пера, члени Національної спілки журналістів на чолі із заслуженим журналістом України Валентиною Козицькою. До слова, перша книга «Відлуння афгансь-ких гір» побачила світ (це сталося в 2003 році) у тому числі й завдяки найактивнішій участі в її створенні колективу газети «Уманська зоря», очолюваного на той час Валентиною Андріївною.
Ще один автор збірки – Ольга  Тодчук. Це завдяки її творчому лету з'явився у книзі розділ «Афганські» матері», ставши словесним пам'ятником самій Ользі Василівні: боляче, та їй не судилося перегорнути сторінки нової книги. Зате ця жінка, поетичним акордом якої завершується цій розділ, сама стала «мадонною з печальними очима», що оберігає долю книги, яка вирушила у самостійне життя.
А друкований шлях у самостійність проклав цьому виданню, як і багатьом книгам у нашому місті, видавничо-поліграфічний центр «Візаві». І зробив це, як завжди, відповідально і майстерно.

Людмила СЛОБОДА.