19 червня у Києві зібралися ветерани Афганської війни з усієї України. Вони склали кістяк – основу загонів протестувальників.
Передусім ветерани заявили про себе і свої вимоги на підступах до «урядового кварталу», стримуючи на пішохідних переходах центральних вулиць столиці ранковий рух розкішних легкових автомобілів, коштовні марки яких недосяжні й для ситої Європи.
Далі ветерани зібралися під будівлею Верховної Ради України, вимагаючи зустрічі з Головою Верховної Ради для ознайомлення його з вимогами ветеранів і чорнобильців.
Ветерани Афганської війни до того часу вже пройшли послідовно ступені своїх звернень до міністрів соцполітики, охорони здоров’я, до Кабінету Міністрів України і не отримали можливостей рівноправного, справедливого діалогу з органами виконавчої влади, обговорили подальші кроки на загальній селекторній нараді, не роблячи ніяких секретів, як до передостанньої інстанції парламентсько-президентської республіки, звернулися до Голови Верховної Ради України і народних депутатів з таким зверненням:
«Масові акції протесту різних верств і груп населення України, зокрема мирні акції ветеранів війни, ветеранів силових структур, чорнобильців, ветеранів праці, сучасних захисників Вітчизни навесні 2018 року, учасники яких вимагали справедливих рішень Кабінету Міністрів України і центральних органів виконавчої влади, були проігноровані.
Чинний Кабінет Міністрів України продемонстрував власну неспроможність весті конструктивний діалог з громадянським суспільством, а також визначати і реалізовувати соціальну політику в інтересах народу України.
Непрофесійні, необґрунтовані рішення, що приймаються урядом у соціальній сфері, викликають негативну реакцію і протести населення. Скорочення соціальних стандартів, підвищення тарифів і цін для населення та інші технології вилучення коштів у громадян України стають головними джерелами доходів «великих вітчизняних бізнесменів» і «державних діячів» України. Безвідповідальні публічні заяви керівників центральних органів влади лише посилюють напругу в суспільстві, недовіру до влади України.
Ветерани війни, ветерани силових структур, чорнобильці, ветерани праці, сучасні захисники Вітчизни і жертви війни вимагають негайних дій Верховної Ради України ще у поточній сесії для наведення порядку в управлінні парламентсько-президентською республікою Україною, а саме:
– повного звіту Прем’єр-міністра України про діяльність Кабінету Міністрів України;
– негайної відставки Кабінету Міністрів України;
– термінового формування нового повного складу Кабінету Міністрів України.
Тільки такими діями Верховна Рада України буде у змозі довести свою спроможність впливати на стан справ у державі, своє право залишатися в подальшому у владі».
За дорученням Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадських організацій ветеранів війни, ветеранів силових структур, чорнобильців, ветеранів праці, сучасних захисників Вітчизни – учасників акції 19 червня 2018 року звернення підписав голова УСВА С. Червонописький.
На жаль, народні депутати, які робили спроби довести вимоги ветеранів до своїх колег і запропонувати Голові Верховної Ради зустрітися з керівниками ветеранських організацій, залишилися марними.
Посилений наряд силових структур надійно захищав «народних обранців» від народу.
Очікування обіцяних народними депутатами контактів з керівництвом парламенту, стало довготривалим випробуванням витримки ветеранів. Рішення учасників мітингу провести до приміщення Верховної Ради України для зустрічі з її керівництвом представників ветеранів на чолі з Сергієм Червонопиським викликало жорсткий супротив охорони і сутички мітингувальників з нею.
Тільки після активних дій ветеранів, які не представляли реальної загрози безпеці роботі «народних обранців», а були лише попередженням, на площу перед парламентом вийшла жінка – перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко. Вона забезпечила прохід до приміщення групи ветеранів і Сергія Червонописького.
Ветерани пояснили свої вимоги й попередньо домовились з Іриною Геращенко про співпрацю у реалізації своїх вимог. Для цього було дано відповідне доручення головам парламентських комітетів, обіцяно порушити питання вимог ветеранів перед Прем’єр-міністром України і профільними міністрами на наступному дні уряду у Верховній Раді.
Діалог розпочався.
Навіщо ж потрібно було ігноруванням думок ветеранів доводити до загострення стан справ? Чого ж так боялися «мужні керівники», чого їм не дістає: хоробрості, розуму чи бажання розмовляти з власним народом?
Навіщо зараз, постфактум, звинувачувати ветеранів у протиправній діяльності, «шукати чорну кішку в темній кімнаті» передвиборчих технологій…
Прес-служба УСВА.