Ігор Бєлокуров народився 1 січня 1963 року у селі Велика Глуша, нині Любешівського району Волинської області. 29 вересня 1981 року призваний на строкову службу до Збройних сил СРСР. Строкову службу здійснював протягом 1981—1983 років у Чехословаччині, після чого повернувся на Волинь, де певний час працював на Луцькому підшипниковому заводі. За кілька років повернувся до Збройних Сил та закінчив школу прапорщиків у Ленінграді. З вересня 1986 року у званні прапорщика в складі військової частини №71176 брав участь у військовій місії СРСР в Афганістані. Службу здійснював у провінції Кандагар.
9 квітня 1988 року у ході здійснення бойового завдання зник безвісти і не повернувся до складу війська.
На нього вийшли українці, які зараз працюють по контракту в Ісламській Республіці Афганістан. Перебуваючи у Києві вони отримали в УСВА вичерпну інформацію про особистість Бєлокурова. Сергій Червонописький і Валерій Аблазов відверто поділилися досвідом по розшуку тих, хто пропав без вісті в Афганістані і повернення на Батьківщину військовополонених, накопиченим УСВА за багаторічний період. Порадили пошуковцю не піднімати інформаційну хвилю до ідентифікації особи і остаточного вирішення питання повернення, проаналізувати усі можливі варіанти її документування, шляхів повернення, а також адаптації до нового життя після повернення.
Правління УСВА доручило голові Волинської обласної організації УСВА Г. Г. Павловичу стати провідною ланкою у вирішенні цього гуманітарного питання. Виконуючі заплановані заходи, Григорій Григорович прибув до Афганістану (на знімках) і спрямував декілька фотографій для своїх соратників. Побажаємо Григорію і його соратникам успіхів в благородній діяльності. Чекаємо вдома.
Цими днями отримано декілька інших повідомлень стосовно долі колишніх військовослужбовців, які потрапили до полону в Афганістані.
На батьківщину в Донецьку область повернувся Геннадій Цевма, розшуком якого УСВА займалася ще з 1991 року. Насамперед було організовано його зустріч з батьком на березі річки Пяндж у Таджикистані, у якої брав участь голова Донецької обласної організації УСВА (того часу) Ігор Пєкарев. Для Цевми, за участі УСВА, були створені всі умови для повернення і облаштування в обласному центрі, ще у 2002 році. Але він «дозрів» до повернення тільки через 27 років після «першого побачення».
Прес-служба УСВА.