Конференція Червоного Хреста

17 березня, з нагоди 90-річчя Товариства Червоно Хреста України відбулася прес-конференція Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України. Розглядалися: реалії, перспективи, проблеми та міжнародна діяльність товариства.    Завдяки діяльності Товариства люди отримують непорушне та дорогоцінне для всіх право знати про долю близьких людей, право відновлювати і підтримувати зв’зок з рідними і, разом з тим, жертвам насилля, збройних конфліктів, надзвичайних ситуацій, стихійних лих, а також шукачам притулку та біженцям. Така робота забезпечую надання нейтральної, незалежної та налагодженої в глобальних масштабах допомоги. Отже основними завданнями та напрямками діяльності Служби розшуку Товариства є: розшук та з’ясування долі членів родини, коли з’язок між ними було втрачено; розшук та з’ясування стану могил захисників Батьківщини; розшук документів часів Другої світової війни; забезпечення сімейного листування шляхом обміну Посланнями Червоного Хреста, коли звичайні канали зв’язку відсутні.       Український Червоний Хрест є у всьому світі, вони співпрацюють і допомагають одне одному. З нагоди дев’яноста річного ювілею до нас завітали: Жан-Жак Бове – голова Регіональної делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Джо Лаурі – представник Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця в Білорусі, Молдові, Україні та Джері Лабовіц – голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні. Іноземні представники виказали свою радість бути присутніми на цій конференції, поділилися досягненнями співпраці з Товариством Червоного Хреста в Україні, та привітали Український Червоний Хрест з тим, що наразі він має найефективнішу службу розшуку в Європі, і це є великим досягненням.    Перше слово взяв президент Товариства Червоного Хреста України – Іван Усічено, свою промову він почав з проблем пов’язаних з розшуком без відома зниклих та загиблих у війні в Афганістані. З моменту закінчення війни в Афганістані наша держава не мала дипломатичних зв’язків з Афганістаном і протягом років проводилась робота з розшуку військовополонених і зниклих без відома «Ми писали листи в декілька інтернаціональних товариств, серед яких:  Канада, США. Намагалися зустрітися з керівництвом Афганського Червоного Хреста, щоб з ними обговорити це питання. У 1998-1999-му роках при конференції керівництва Пакистанського Червоного Півмісяця, ми домовились зустрітись на прикордонній зоні з керівництвом Афганського Червоного Хреста» - констатував Іван Гнатович. Це була дуже кропітка робота, у цьому також приймала участь Українська спілка ветеранів Афганістану, було проведено цілий рад заходів, в Пакистані була проведена прес-конференція і її результати були відчутні. Коли держава не мала дипломатичних зв’язків з Афганістаном, ці питання вирішував Червоний Хрест.    Продовжуючи цю тему, перший заступник голови Української спілки ветеранів Афганістану – Юрій Зубко відмітив, що дуже міцну співпрацю УСВА з Національним Комітетом Червоного Хреста, додавши, що у період становлення держави України, у роботі з розшуку військовослужбовців, зниклих без відома в Афганістані, було підставлене плече Червоного Хреста у роботі, яку проводила спілка ветеранів Афганістану. Проводилась достатньо серйозна робота з повернення наших співвітчизників з Афганістану на Батьківщину, і живих, і загиблих внаслідок бойових дій. Юрій Григорович наголошував на тому, що для ветеранів Афганістану є дуже важливим і пріоритетним задача закінчити війну. По ініціативі ветеранів Афганістану була створена громадська організація «Закінчимо війну» з розшуку та пере захороненню останків воїнів, загиблих у Другій світовій війні. Ця робота активно проводиться спільно з державними і громадським організаціями. «Ми вважаємо, що війна не може бути закінченою доти, доки не буде поховано останнього солдата будь-якого військового конфлікту двадцятого століття. І над цим сьогодні молоді ветерани Афганістану працюють, і сьогодні дуже важливо, що до цієї роботи все більше залучається молодь, котра отримує патріотичне виховання, через роботу, яка пов’язана з архівною роботою по відновленню добрих імен учасників Великої Вітчизняної війни, по розшукам тих, хто до сьогоднішнього дня не поховані, так як це годиться по християнським і військовим звичаям» - відмітив Юрій Григорович. Вище наведена робота проводиться, і вона є дуже важливою, і пан Зубко сподівається, що спільними зусиллями цих потужних громадських організацій і державних установ, ми все-таки зможемо завершити війну і поховати останнього солдата Великої Вітчизняної війни.