Досвід Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) у конструктивній співпраці з органами влади

       В Україні близько 11,5 млн пенсіонерів, 4,5 млн – це чоловіки і 7 млн – жінки. До 70% пенсіонерів отримують мінімальну пенсію за віком. Найбільш численна категорія – пенсіонери за віком, їх близько 9 млн осіб. Молодше 55 років  – 693 тис.  

     Станом на 1 січня 2018 року за видами призначених пенсій чисельність пенсіонерів розподілилася так:  за віком – 9 млн осіб;  за інвалідністю – 1,4 млн;  у разі втрати годувальника – 658,1 тис.;  за вислугу років – 646,0 тис.;  соціальні пенсії – 89,1 тис.

      У середовищі пенсіонерів помітне місце займають ветерани, а саме:

– ветерани праці;

          – ветерани війни (особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги перед державою);

         – ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

     Значна частина з 11,5 млн пенсіонерів – ветерани праці, тобто мають стаж роботи 40 років і більше.

       Близько 800 тис. пенсіонерів – ветерани війни. На них розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них:

    – особи з інвалідністю внаслідок війни та особи, які прирівняні до них, –120 тис. осіб;

    – учасники бойових дій – 130 тис. осіб;

    – особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – 200 тис. осіб;

     – учасники війни (працівники тилу, військовослужбовці, які проходили службу в Збройних силах у роки Другої світової війни, але не входили до складу діючої армії, інші категорії) – 450 тис. осіб.

     Загального пенсійного віку досягли як особи, котрі мають відношення до Другої світової війни, так і більшість учасників бойових дій  в Афганістані.

     До учасників бойових дій – пенсіонерів належать, в основному, учасники бойових дій на території інших держав, учасники міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки ООН та учасники розмінувань боєприпасів часів Другої  світової війни.

       Станом на 1 липня 2019 року статус учасника бойових дій надано 369 451 особі з тих, хто брав участь у проведенні антитерористичної операції.

Громадські об’єднання ветеранів України

     З метою вирішення соціальних і культурних проблем, задоволення інших гуманітарних питань ветерани створюють неурядові, громадські об’єднання з місцевим і всеукраїнським статусом.

     На жаль, прийняті законодавчі й підзаконні акти, зокрема Закон України «Про громадські об'єднання» від 22 березня 2012 року №4572-VI, постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №156  «Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням ветеранів», а також практичні дії Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО і Міністерства у справах ветеранів були спрямовані на руйнування традиційного ветеранського руху в Україні.

   2019 року в Україні існує лише два всеукраїнські громадські об’єднання ветеранів, які мають реальні структури та організації в усіх областях і районах країни:

– Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів);

– Організація ветеранів України.

Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

УСВА – всеукраїнське громадське об'єднання, яке створено 25 червня 1990 року. Об'єднує учасників бойових дій на території зарубіжних держав, сучасних військових подій на території України, членів сімей загиблих. УСВА налічує близько 140 тисяч фіксованих членів, 27 територіальних, 718 міських і районних, 1096 первинних осередків.

         Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), завдячуючи єдності, цілеспрямованості дій всіх територіальних організацій,  конструктивній співпраці і колегіальному, демократичному керівництву об’єднанням, реально стала лідером ветеранського руху в Україні, діючи в його інтересах і в цілому в інтересах держави.

Організація ветеранів України

         ОВУ – всеукраїнська громадська організація, створена 29 березня 1987 року. Об'єднує ветеранів Другої світової війни, військової служби, праці, дітей війни, пенсіонерів, громадян похилого віку.  ОВУ об’єднує до 10 млн осіб, 27 територіальних, 762 міських і районних, 22,5 тис. первинних осередків. 

Зниження активності в діяльності ланок ОВУ пов’язано з поважним віком її членів.

 

Інші об'єднання ветеранів

      Інші об'єднання ветеранів формуються на тій же електоральній базі, як УСВА та ОВУ. Як правило, вони мають активні та ініціативні керівні ланки, які лише імітують діяльність громадських організацій.

Громадські об'єднання ветеранів АТО і ООС

      Численні громадські об'єднання ветеранів АТО і ООС, яких зараз кілька сотень, проходять етап формування і суперництва за лідерство і вплив у суспільстві. 

Шляхи ефективної співпраці державних органів влади і

неурядових об’єднань ветеранів при лідерстві УСВА

    Першим центральним органом виконавчої влади, повноваження якого в цілому були спрямовані на організацію і реалізацію державної соціальної політики стосовно ветеранів війни, став Комітет ветеранів війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах при Президентові України.

       5 лютого 1992 року Президент України видав Указ “Про утворення Комітету ветеранів війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах”. Головою Комітету було призначено Сергія Васильовича  Червонописького, особу з інвалідністю внаслідок війни.

    Розпорядженням Президента України від 12 березня 1992 року №41 затверджено Положення про Комітет. До сфери впливу Комітету входило близько 150 тисяч учасників бойових дій в зарубіжних війнах і конфліктах, а також члени їхніх сімей і члени сімей загиблих військовослужбовців.

    Першим заступником і заступником голови Комітету були призначені учасники бойових дій в Афганістані Ю. Г. Зубко (1962 р. н.), В. І. Аблазов (1940 р. н.)

    На прикладі створеного центрального органу виконавчої влади ветеранська спільнота, насамперед, Організація ветеранів України, вимагали створення центрального органу виконавчої влади з більш широкими повноваженнями, до компетенції якого мали бути віднесені  питання соціального захисту всіх ветеранів війни, військової служби і праці. 

        З урахуванням громадської думки, накопиченого досвіду та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи Указом Президента України від 4 січня 1997 року № 3/97 утворено Комітет у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України. Головою Комітету було призначено С. В. Червонописького. Указом Президента України від 27 листопада 1997 року №1309/97 затверджено Положення про Комітет. До сфери впливу Комітету ввійшло 5 млн ветеранів Великої Вітчизняної війни,  ветеранів зарубіжних воєн і конфліктів, а також сім’ї загиблих воїнів.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1997 року № 397 “Питання  Комітету у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України”  установлено граничну чисельність працівників центрального апарату – 60, у тому числі 27 уповноважених представників Комітету в місцевих органах виконавчої влади. Першим заступником і заступником голови Комітету були призначені учасники бойових дій в Афганістані Ю. Г. Зубко та В. І. Аблазов.

       Указом Президента України від 13 березня 1999 року №250/99 Комітет у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів  в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України перейменовано в Комітет України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах.

    Указом Президента України від 15 грудня 1999 року №1573/99 утворено Державний комітет України у справах ветеранів на базі Комітету України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах. Головою Держкомітету  призначено С. В.  Червонописького. 

Указом Президента України від 22 червня 2000 року №811/2000 “Питання Державного комітету України у справах ветеранів” затверджено Положення про Держкомітет.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року №288 “Питання Державного комітету України у справах ветеранів” Держкомітетові дозволено мати  колегію з 13 осіб і затверджено її персональний склад.

До сфери впливу Держкомітету, крім 5 млн ветеранів війни, їхніх родин і родин загиблих воїнів, додатково було визначено обов’язки брати участь у формуванні  соціальної політики держави стосовно всіх 11 млн ветеранів, тобто ветеранів війни, військової служби і праці.

Першим заступником голови Держкомітету призначено учасників бойових дій в Афганістані Ю. Г. Зубка, заступниками голови – В. І. Аблазова  і В. А. Раєвського (1948 р. н., особа з інвалідністю внаслідок війни).

Усі роки діяльності Держкомітет, його головні структурні підрозділи і представництва в областях очолювали учасники  бойових дій в Афганістані, особи з інвалідністю внаслідок війни, добре відомі у ветеранському середовищі  особи, які користувалися повагою і довірою ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій на території  інших держав.

Держкомітет регулярно проводив розширені засідання Колегії, на які запрошувалися керівники та активісти ветеранського руху. Інформація про роботу розповсюджувалася через засоби масової інформації. Робота Держкомітету координувалася і спрямовувалася Міністерством праці та соціальної політики України. 

Держкомітет виступив з ініціативою створення при центральних органах влади консультативних, дорадчих органів – громадських рад, до складу яких передбачалося запрошувати авторитетних фахівців відповідної галузі управління, які звільнилися на пенсію. Це дозволило б не втрачати накопичений колективний досвід у роботі відомства. На жаль, пропозиції Держкомітету були збочені, до складу громадських рад стали входити випадкові особи з кола розмитого поняття «громадянське суспільство». Як наслідок, громадські ради не стали виконувати свої функції відповідно до задуму.

Робота Держкомітету та його представників в областях сприяла активізації і консолідації ветеранського руху в Україні й конструктивній співпраці ветеранських організацій з органами виконавчої і законодавчої гілок влади.

           Восени 1991 року до госпіталю воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна» для зустрічі з інвалідами та учасниками бойових дій в Афганістані приїхав Голова Верховної Ради України Леонід Макарович Кравчук. Він не злякався того граду справедливих вимог, які висували до нього і всієї влади не завжди в поважній  формі покалічені війною громадяни молодої держави.

         У підсумку зустрічі було складено перелік пропозицій і вимог ветеранів війни до майбутнього Президента України. Одним з важливих питань було створення Центрального органу виконавчої влади з питань ветеранів на прикладі Департаменту у справах ветеранів США.

         Леонід Макарович Кравчук дотримався власного зобов’язання перед ветеранами і попри протидію деяких радників створив такий орган – Комітет ветеранів війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах при Президентові України. Це був безпрецедентний випадок на теренах колишнього СРСР і Східної Європи. Незалежну Україну ставили усім за приклад у вирішенні проблем ветеранів війни.

        Новий Президент України Леонід Данилович Кучма зберіг у системі центральних органів виконавчої влади Комітет, який до того часу довів свою спроможність вирішувати важливі державні гуманітарні програми. 

        Комітет змінював назву, підпорядкованість, рівень розпорядника коштів, нарощував обсяг завдань, у підсумку отримав назву Державний комітет України у справах ветеранів, але головні принципи його формування і діяльності залишалися непорушними.

       У кадрових питаннях пріоритет і перевага надавалися ветеранам війни – на чолі Комітету і всіх його територіальних органів стояли особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники бойових дій. Більша частина з них входила до складу колегій і виконавчих органів місцевої влади. Очолив Комітет відомий молодий авторитетний громадський діяч Сергій Васильович Червонописький. Керівники Комітету і територіальних структур діяли спільно всі 13 років існування цього органу.

   Діяльність Комітету спиралася на активність і структуру, відкритість і контроль громадськості з боку всеукраїнського об’єднання ветеранів – Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

       Комітет мав Колегію, до її складу входили заступники голів центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких було віднесено вирішення проблем ветеранів (МОЗ, Мінсоцзахисту, МФ, МО, МВС, СБУ, Держкомкордону, народні депутати), керівники провідних громадських організацій ветеранів (за окремим дозволом).

       Такі принципи роботи центрального органу виконавчої влади у справах ветеранів і тісна взаємодія з громадою, координація дій з іншими органами влади дозволяли оперативно вирішувати складні ветеранські питання.

       В Україні було прийнято найкращий на пострадянському просторі Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В його підготовці активну і часом провідну участь брали Комітет і УСВА.

       Україна першою серед країн СНД опанувала в широкому масштабі європейські передові технології протезування. За ініціативи Комітету та УСВА були підготовлені спеціалісти, отримано обладнання і розгорнуто протезні майстерні за технологією  фірми з Німеччини «Отто Бок».

       Під тиском і за ініціативи Комітету та УСВА було розгорнуто виробництво сучасних інвалідних візків за технологією  фірми з Німеччини «Майра».

       Рівень реабілітаційних заходів при синдромі бойової психологічної травми і лікуванні учасників бойових дій у госпіталі «Лісова поляна» і санаторії ім. М. Семашка (пгт Сімеїз) неодноразово відзначався на міжнародних професійних конкурсах.

      Опіка родин загиблих воїнів, їх соціальний захист, виховання та освіта їхніх дітей стали завданнями державної ваги.

      Робота з розшуку зниклих безвісті і повернення колишніх військовополонених з Афганістану, дії в цьому напрямі державних і неурядових організацій України були прикладом для інших держав СНД.

       Цей перелік переваг України можна подовжити, але Державний комітет України у справах ветеранів, який накопичив великий досвід державного управління і вирішення проблем ветеранів, було ліквідовано 20 квітня 2005 року Указом Президента України В. А. Ющенка.

Висновки і пропозиції:

      – ветерани війни, військової служби і праці, а також інші категорії пенсіонерів складають більше половини дієздатного населення та є найбільш стабільним прошарком населення України, якому не притаманна міграція;

      – використання потенціалу і підвищення соціальної активності ветеранів, разом з піклуванням про охорону їх здоров’я і достойний соціальний захист – важливі завдання держави;

         – вважати за необхідне взяти до уваги і використати у роботі досвід УСВА в конструктивній співпраці з органами влади і кадровій роботі при формуванні Міністерства у справах ветеранів.

Українська Спілка ветеранів Афганістану

(воїнів-інтернаціоналістів)

 

      Українську Спілку ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) створено 25 червня 1990 року. Всеукраїнське громадське об'єднання згуртовує учасників бойових дій на території зарубіжних держав, сучасних військових подій на території України, членів сімей загиблих. УСВА налічує близько 140 тисяч фіксованих членів, 27 територіальних, 718 міських і районних, 1096 первинних осередків. 

Діяльність авторитетного об'єднання сформувала в громадській свідомості образ ветерана війни – особи, котрій притаманні такі привабливі риси як вірність, честь, гідність, порядність і обізнаність. Члени УСВА – носії традицій бойового братерства, користуються довірою  та очолюють також районні, міські та обласні осередки інших організацій ветеранів України. 

          УСВА стала еталоном єдності й структурованості, конструктивної співпраці з органами законодавчої і виконавчої влади у виконанні статутних завдань Спілки для громадських організацій України і зарубіжних країн. Наявність єдиної, потужної громадської організації ветеранів війни у державі, її авторитет, а також авторитет її лідера дозволили вирішувати складні проблеми соціального захисту інвалідів війни, родин загиблих воїнів, учасників бойових дій.

           Політичним визнанням організованого «афганського» руху в Україні, уособленого УСВА, його активної і виваженої суспільно-політичної позиції, вагомого внеску в розбудову громадянського українського суспільства за пропозицією УСВА став Указ Президента України від 11 лютого 2004 року, за яким 15 лютого – день виведення радянських військ з Афганістану – визнано Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

За ініціативи Спілки створено всеукраїнські і міжнародні громадські об'єднання «Закінчимо війну», «Майбутнє України» (забезпечує роботу 109 центрів і клубів героїко-патріотичного виховання молоді, об’єднує близько  20 тис. підлітків), Міжнародний Союз «Бойове братство». 2000 року УСВА ввійшла до складу Всесвітньої федерації ветеранів, в якій голова УСВА очолює Східноєвропейське відділення.

За роки своєї діяльності УСВА брала активну участь у виробленні в Україні державної соціальної політики стосовно ветеранів війни, зокрема у розробці й вдосконаленні головного ветеранського Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 

         УСВА з часу заснування головним своїм обов’язком вважає зміцнення «афганського» руху в країні, захист соціальних прав і гарантій сімей загиблих воїнів, інвалідів війни та учасників бойових дій, увічнення пам’яті бойових товаришів, патріотичне виховання молоді.

        УСВА конструктивно співпрацює з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування з питань реалізації соціальної політики щодо ветеранів, передусім, інвалідів і сімей загиблих, виявляє власну ініціативу і колективні можливості у вирішенні соціальних проблем і статутних завдань.

         Але у разі відсутності діалогу з владою для досягнення мети захисту прав ветеранів УСВА використовує шляхи безпосереднього спілкування ветеранів з представниками влади у ході попереджувальних масових акцій перед будівлями центральних органів виконавчої влади, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України. 

        Досягти масштабної уваги до вирішення проблем ветеранів як з боку держави, так і суспільства, ми можемо тільки  колективними діями. Минулого року під керівництвом і з ініціативи Правління Спілки проведено багатотисячні Всеукраїнські попереджувальні мирні акції, вимоги яких надано керівництву держави. Ми учергове продемонстрували владі й суспільству, що ще живі й разом ми – організована, дисциплінована сила, яка спроможна відстоювати права ветеранів війни і сімей загиблих воїнів. Цього разу нас почули, відбулися ділові зустрічі з міністрами, народними депутатами, створено робочу групу. Чогось ми добилися, чогось – ні, але головне – ми разом зробили велику справу, помітний крок у боротьбі за наші соціальні права. І зупинятися ми не збираємося!

Важливим напрямом у діяльності УСВА є увічнення пам'яті про полеглих побратимів і героїзм воїнів у подіях в Афганістані та інших війнах за межами держави. На жаль, вже у мирний час пішло з життя вчетверо більше воїнів-інтернаціоналістів, ніж загинуло на тій війні. У всіх регіонах вийшли Книги пам'яті і слави.  Народним коштом створено 549 пам'ятників, меморіальних комплексів і храмів-пам'ятників. І ця робота триває.

          Цього року з ініціативи керівництва Спілки на території «афганської» церкві – Свято-Воскресенського храму пам’яті загиблим і ветеранам Афганістану урочисто відкрито стелу пам’яті «Загинули за Батьківщину», яка присвячена 20 загиблим у зоні  проведення АТО-ООС ветеранам-«афганцям», членам УСВА.

       Керівництво УСВА неодноразово зверталося до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо використання бойового та життєвого досвіду ветеранів війни у вирішенні гуманітарних проблем звільнення військовополонених і розшуку зниклих без вісті, участі у переговірному процесі для отримання скорішого миру в Україні, але наші можновладці поки що не ідуть нам назустріч.

Триває багаторічна робота з розшуку військовослужбовців, які зникли без вісті в Афганістані, створено єдиний банк даних для проведення ідентифікації з використанням аналізу ДНК.

Силами місцевих організацій надається допомога базовому госпіталю воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна» і регіональним госпіталям для інвалідів і ветеранів. Усі попередні роки у складних економічних умовах УСВА підтримувала госпіталь у матеріальному забезпеченні, в організаційній роботі з пацієнтами. Цільових бюджетних коштів на капітальний ремонт закладу не виділялося за весь час існування.

Без додаткових капіталовкладень  на наявній матеріальній базі госпіталю розгорнуто Національний центр захисту психічного здоров’я для ветеранів, при цьому кількість лікувальних місць для воїнів-інтернаціоналістів скорочується.

Правління УСВА за численними зверненнями ветеранів війни з усіх областей України, розглянувши на своєму засіданні 10 вересня найбільш гострі питання «медичної реформи», прийняло рішення провести в день презентації нового центру попереджувальну протестну акцію і висловити свою точку зору з приводу обмежень прав ветеранів Афганської війни.    

Традиційними в Україні стали патріотичні культурно-масові, спортивні заходи, які організує і проводить УСВА. Щорічно проводяться сотні таких масових заходів, чверть з яких – міжнародні. До активної участі в них залучаються сотні тисяч молодих людей і підлітків. Особливою популярністю користуються щорічні пісенні фестивалі «Ветерани – Молодь – Майбутнє», «Солдати XXI століття», «Оберіг», «Перевал» та інші, Гала-концерти у великих залах і на майданах міст.

Щорічно УСВА проводить понад 200 змагань з 40 видів спорту, які присвячуються пам'яті більш як 50 воїнів-інтернаціоналістів, чиє життя і діяльність пов'язані з Україною. 

Тривалий час на сході країни триває неоголошена війна. Українська Спілка ветеранів Афганістану завжди твердо стояла і стоятиме на державницьких позиціях, на позиціях захисту суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України. 

Члени Спілки, незважаючи на вік і поранення, зі зброєю в руках захищають Батьківщину, займаються обміном полоненими, пошуком і вивезенням «двохсотих», гуманітарною допомогою, іншими питаннями. Члени нашої організації спрямовують зусилля на підвищення бойової підготовки військовослужбовців  з урахуванням досвіду, набутого в Афганістані й накопиченого в роботі ветеранської організації. На жаль, серед захисників держави є безповоротні втрати…

  УСВА має інформаційний ресурс: з 1991 року випускається друкований орган – газета «Третій тост», з 2001 року в Інтернеті  активно діє сайт (www.usva.org.ua). Більшість обласних організацій Спілки мають свої газети, журнали, сайти і постійні тематичні передачі на радіо й телебаченні. 

          Щорічно УСВА видає десятки книг авторів-ветеранів, хронікально-документальних фільмів, тисячі дисків героїко-патріотичної пісні. Творчі пісенні колективи УСВА «Долг», «Перевал», «Ташакор», автори-виконавці, учасники бойових дій в Афганістані В. Купрієнко, Ю. Шкитун, Л. Мухін, В. Коваленко і багато інших відомі не тільки в Україні, але і у країнах СНД і Балтії. 

        Постійну увагу УСВА приділяє відносинам з релігійними організаціями та конфесіями України. Співпрацює з керівництвом УПЦ релігійна громада Свято-Воскресенського храму пам’яті загиблим і ветеранам Афганістану  в Києві.

      Цього року за ініціативи керівництва Спілки прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України №999, яке дало змогу провести в усіх населених пунктах країни урочисті та меморіальні заходи, присвячені Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 30-й річниці виведення військ з Афганістану. Під час урочистих заходів активістів УСВА, учасників бойових дій  було відзначено державними нагородами, нагородами міністерств, відомств, обласних і міських адміністрацій і рад, а також почесними нагородами УСВА.

         Воїни-інтернаціоналісти завжди беруть активну участь у громадсько-політичному житті країні. І це ще раз підтверджено виборами нового Президента, які відбулися 31 березня 2019 року. Ми першими зробили крок, оприлюднивши у засобах масової інформації рішення Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) про підтримку кандидата у Президенти України В. О. Зеленського.

       УСВА має велику й авторитетну кадрову команду. За роки, що минули після війни, ветерани війни обиралися до рад усіх рівнів – від селищних, районних до Верховної Ради України, обіймали відповідальні посади в центральних органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

Заслуги ветеранів відзначені багатьма державними нагородами. За подвиги у бойових діях в Афганістані більше 20 воїнів, народжених в Україні, стали Героями Радянського Союзу. Три ветерана Афганської війни – Герої України. Сотні ветеранів за активну участь у розбудові держави нагороджені орденами і медалями, мають почесні звання України.

         Знаковою подією для ветеранів війни буде VIII звітно-виборна Конференція Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), яка підіб’є підсумки роботи за останні п’ять років, визначить подальші напрями і вибере нове керівництво Спілки. 

       Усі ці роки становлення, зростання  і набуття авторитету всеукраїнської організації свідчать про те, що тільки в об’єднанні, тільки разом ми – сила! І тільки колективними діями ми можемо досягти масштабної уваги до вирішення наших проблем як з боку держави, так і суспільства. А єдиним критерієм діяльності УСВА може бути тільки рівень покращання ветеранського життя.

Прес-служба УСВА.