З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 31-ї річниці виведення військ з Афганістану працівники Нововодолазької  центральної  районної бібліотеки на Харківщині підготували та провели для учнів 8 і 9 класів  Нововодолазького ліцею №3 урок пам’яті «Незгасний біль – Афганістан».

       У ході заходу експонувалися відеокадри про ті драматичні події. Учні дізналися про наших земляків, які не повернулися живими з Афганській війни, це  Володимир Апальков, Сергій Мотик і Павло Нерубацький. На захід був запрошений  голова Нововодолазької  районної Спілки ветеранів Афганістану С. Ф. Воротняк, який розповів учням про доблесть і мужність молодих воїнів, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту. Під пісню О. Розенбаума «Чорний тюльпан» присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

        Майже десять років йшла неоголошена війна. Через горнило війни пройшли 160 тисяч українців: 3260 – загинули, 80 зникли без вісті, 12 тисяч отримали поранення, контузії.. Найбільших утрат зі всієї України зазнала Донецька і Харківська області. У тому поході обірвалися тисячі життів молодих радянських воїнів. Часто це були хлопчаки, яких іще іноді тягнуло на дитячі забавки, але конституційний обов’язок зробив їх солдатами. А солдати не обговорюють накази. Вони їх виконують. Там, в ущелинах і на перевалах гористого Афганістану, воїни-інтернаціоналісти довели: вони гідні слави ветеранів Другої світової війни, вони достойні їхні нащадки. 

       Вірність бойовій дружбі, готовність пожертвувати собою заради товариша, безстрашність у бою, винахідливість у скрутних обставинах –  ознаки  воїнської  доблесті і майстерності, що були постійними супутниками цих юнаків, одягнутих у військову форму.

       Війни. Скільки їх було в історії людства. І завжди – це страждання, біль, сльози, втрата найдорогоціннішого… Таким болем для багатьох громадян колишнього Радянського Союзу став Афганістан. Залишається він болем  і сьогодні…

О. ЦИМБАЛ,

директор Нововодолазької ЦБС.