УСВА прагне допомогти інвалідам війни повернути право на пільговий проїзд країнами СНД, а держава мусить робити для ветеранів виключно добрі та корисні для них справи!

     До голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергія Червонописького постійно надходять звернення від інвалідів і учасників війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів (інвалідів) війни з проханням надати допомогу у вирішенні питання реалізації їхнього права на пільговий проїзд країнами СНД.

     Як відомо, відповідно до Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, підписаних главами урядів держав-учасниць СНД 12.03.1993 р., інвалідам та учасникам ВВВ, а також особам, прирівняним до них, з метою забезпечення їх пересування територією держав-учасниць цієї Угоди, надано право на безкоштовний проїзд залізницею чи на судах транзитних та місцевих ліній річкового флоту територіями держав-учасниць цієї Угоди один раз на рік (туди та назад) і з 50-відсотковою знижкою повітряним, водним чи міжміським автомобільним транспортом.

      Підставою для придбання проїзного квитка є посвідчення та лист талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР або сторонами за формою, що діяла на 1 січня 1992 року, за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд. Відшкодування транспортним організаціям витрат, пов’язаних зі сплатою вартості проїду осіб, зазначених у цій Угоді, здійснюється сторонами відповідно до національного законодавства.

     Раніше, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» від 12.05.1994 р. № 302, виготовлення бланків листів талонів на право одержання проїзних документів (квитків) безкоштовно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості та нагрудних знаків здійснювалось Міністерством фінансів України для інвалідів війни за замовленням Мінсоцполітики. Зараз після змін, внесених до постанови КМУ № 302, із 16.10.2019 р. Мінфін виготовляє бланки листів талонів для інвалідів війни на замовлення Міністерства у справах ветеранів. Проте, на превеликий жаль, інваліди війни, котрі проживають в Україні, не можуть скористатися своїм правом на пільговий проїзд країнами СНД на 2016-2020 р.р., – тому що Мінсоцполітики не виконувало чинну постанову Уряду України.

      Саме тому днями голова УСВА Сергій Червонописький письмово звернувся до новопризначеного міністра у справах ветеранів Сергія Бессараба з проханням вжити заходів стосовно забезпечення реалізації права інвалідів війни на пільговий проїзд країнами СНД, зокрема, здійснення відповідного замовлення на виготовлення необхідних бланків листів талонів.

      Незабаром відзначатиметься 75-та річниця Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. А територія країн СНД рясно полита кров’ю славетних і героїчних синів та дочок України – наших дідів і прадідів. Напевне, ніде немає жодного братського воїнського поховання без українських прізвищ.

     Ще живих учасників тих кривавих битв із України щодня стає все менше й менше. Проте їх вельми раді побачити та вшанувати на тих землях, які вони визволяли. Звісно, що РФ нині немає бажання й згадати. Але, наприклад, сусідню Молдову звільнили від німецько-румунських загарбників війська 2-го та 3-го Українських фронтів. Та навряд чи хтось із учасників тих далеких звитяжних боїв зможе тепер поїхати на урочистості до Кишиніва з Одеси чи Вінниці не лише через вельми поважний вік і стан здоров’я, але й через фінансову неспроможність витратись на проїзд. І талонів сьогодні не видадуть, як це було раніше. Білорусь традиційно теж завжди рада прийняти українських ветеранів війни. Проте чи зможуть наші заслужені і вже такі нечисленні фронтовики, можливо, востаннє виїхати хоч недалечко, однак за кордон, щоб побачити ще живого бойового друга, обійнятися з ним, випити по чарці, заспівати "Смуглянку" чи іншу пісню, чи хоч уклонитися його могилі; зайти в білоруський ліс, в якому партизанили; або відвідати далеке казахське чи узбецьке місто, де формувалася частина перед відправкою на фронт, де стояло рідне військове училище, або заліковувалися тяжкі рани в місцевому шпиталі?..

   Через позбавлення права на пільговий проїзд наші ветерани раніше не змогли поїхати до Киргизстану, ні до гостинних побратимів із Закавказзя, з якими горіли в одному танку під Харковом, чи разом, у обслузі міномету, дійшли до Берліну, Праги, Кенігсбергу та Відня, з ким пліч-о-пліч ще до того форсували Дніпро або ж пройшли жахи концтаборів...

     Чи наша держава не має бути зацікавлена в тому, щоб поки ще живі ветерани до кінця свого перебування на цьому світі встигли скористатися всіма своїми правами та пільгами? І чи має держава право забрати у ветерана-інваліда те, що його може хоч трохи потішити, принести неабияку радість наприкінці життя? Держава мусить робити для ветеранів виключно добрі та корисні для них справи!

      Коли тільки голова УСВА чи якоїсь іншої громадської організації прагне своїм авторитетом допомогти ветеранам війни – дуже замало! Добре, що подекуди нині в цьому плані хоч щось, але робиться і в регіонах. Зокрема, в Одесі за право інвалідів війни на пільговий проїзд країнами СНД бореться обласна організація УСВА, яку очолює генерал-майор Юрій Єрмаков. Слід особливо відзначити інваліда війни другої групи Олександра Горєлова (на знімку). Сьогодні він знов працює у Києві за відомою для багатьох активних і небайдужих ветеранів адресою: вул. Московська, 8. У Верховному Суді України на розгляді перебуває адміністративна справа за касаційною скаргою саме цього позивача з Української Спілки ветеранів Афганістану.

     Наступне засідання, на якому розглянуть порушене вище питання, судді призначили на 15 квітня.

Прес-служба УСВА.