Про зміни пільгового проїзду у Києві, оформлення «Картки киянина» та механізми проїзду для УБД в столиці без прописки розповів в етері Армія ФМ заступник директора департаменту соціальної політики КМДА Максим Бученко.
Олена Кравченко: У Києві скасовують проїзд за посвідченнями УБД. Чому ухвалили рішення пільгового проїзду саме за «Карткою киянина»?
Максим Бученко: В Україні законодавчо встановлено, що в разі переходу на електронний квиток здійснення безоплатного проїзду за посвідченням буде неможливе. Воно буде можливе на підставі вже двох документів – пільгового посвідчення і електронного квитка. Електронним квитком може бути і картка киянина. Тобто пільговики територіальної громади Києва вже забезпечені електронними квитками. Для всіх інших, згідно з законодавством, потрібно забезпечити видачу QR code разового чи на місяць. Можна зробити його пластиковим, але за нього треба буде заплатити, бо пластикова картка теж має свою ціну. Електронний квиток – це електронний носій пільгового посвідчення.
Олена Кравченко: Чому інформацію про перехід на «Картку киянина» оприлюднили саме 12 червня, а не раніше?
Максим Бученко: Ми про це повідомляли і раніше на муніципальному телебаченні. «Картка киянина» працює вже з 2013 року. Зазвичай вона використовувалась як нелімітований безкоштовний проїзний квиток для містян. Це якщо користуватись нею як пільговим документом, а не як банківською карткою. Адже вона має і таку функцію.
Олена Кравченко: «Картку киянина» можуть оформити особи лише з столичною пропискою?
Максим Бученко: Громадяни з київською реєстрацією, незалежно від того пільговики вони чи ні, а також особи, які працюють у місті. Для пільговиків «Картка киянина» безкоштовна, для всіх інших мешканців вона платна і може використовуватись як електронний квиток, тобто як альтернатива Kyiv Smart Card.
Олена Кравченко: Чи передбачений механізм заміни карток?
Максим Бученко: Собівартість Kyiv Smart Card 49 грн. Там вживлено чотири чипи, які можуть працювати на територіях більшості країн Європи. Тобто ми працювали над тим, щоб цю картку можна було уніфікувати в інших регіонах України, а не купувати в кожному з них. Наприклад, їздити по цій картці у Львові. Але, це поки плани. Також розглядається можливість випуску картки, яка буде діяти лише на території Києва. Її собівартість 15 гривень. А от уніфікована картка – персоналізована. Тобто в разі втрати її можна буде заблокувати за допомогою телефону. А потім отримати нову і перевести на неї залишок коштів із загубленої.
Олена Кравченко: Щоб оформити «Картку киянина», спочатку зі стосом документів треба звернутись в Ощадбанк?
Максим Бученко: Потрібні лише три документи: паспорт, ідентифікаційний код, а також посвідчення особи, яка має право на пільгу (УБД).
Згодом, заповнити анкету. А вже ощадбанк замовляє картки на заводі. Далі особі надходить смс-повідомлення про готовність картки і можливість забрати її у банку.
Олена Кравченко: Чи можуть учасники бойових дій з того моменту, як отримали «Картку киянина», безкоштовно їздити в громадському транспорті?
Максим Бученко: Алгоритм такий. Ощадбанк надає копію посвідчення органам соціального захисту. І соцпрацівники, маючи доступ до Єдиного реєстру пільговиків, перевіряють право особи на користування пільгою. Якщо людина справді має таке право, соцпрацівник активує картку. І вже наступного дня людина може користуватися документом, оскільки оновлення електронної бази відбувається автоматично о 24:00. Але є винятки: святкові дні, збій оновлення. Працівники дізнаються про недоліки тільки після звернення громадянина. Це мало б відбуватися в автоматичному режимі, але представники банків не мають права доступу персональних даних особи, окрім наданих заявником. Ми ведемо перемовини щодо нового програмного забезпечення, де вже всі доступи будуть в онлайн-режимі без потреби робити запити. Але для цього потрібен час.
Олена Кравченко: Тобто тільки після звернення пільговика до органів соцзахисту він може їздити безкоштовно з цією карткою?
Максим Бученко: Так, якщо пільговик зареєстрований в Києві. Держава надала право певним категоріям громадян на безкоштовний проїзд, тому вона повинна сплатити перевізникам ці кошти. Але коштів для компенсації не вистачає. Лише у Києві держава заборгувала перевізникам півмільярда гривень. А зараз, у зв’язку із децентралізацією, кожен регіон має сплачувати за своїх пільговиків.
Олена Кравченко: Тобто з «Карткою киянина» зручніше буде вести облік кількості перевезень і робити відшкодування перевізникам?
Максим Бученко: Ми ведемо перемовини з Кабміном та Міністерствами фінансів, соціальної політики і ветеранів щодо можливості вносити зміни в бюджет України, щоб на підставі обліку робити взаєморозрахунки між регіонами. Наприклад, якщо киянин скористається в Харкові електронним квитком для проїзду, то Київ повинен буде відшкодувати харківським перевізникам вартість цих поїздок. Приватним перевізникам Києва ми теж пропонуємо робити валідацію, щоб отримувати відшкодування за пільговиків. Але ми можемо компенсувати кошти тільки за киян.
Олена Кравченка: А якщо в маршрутці немає апарату, який зчитує електронний квиток?
Максим Бученко: Тоді це збитки саме перевізника. Незалежно від форм власності, учасники бойових дій мають право пільгового проїзду на території України в усіх видах транспорту, незалежно від форм власності.
Олена Кравченко: Оформлюючи картку киянина, можна нею користуватись не залежно від того є там кошти чи ні?
Максим Бученко: Картка киянина – це нелімітований проїзний квиток в усіх видах транспорту. До речі, відтепер не потрібно звертатися до Метрополітену для активації картки. Змінився оператор продажу квитків і цим займається лише КП «ГіОЦ».
Олена Кравченко: Тож як людям, які не зареєстровані у місті, отримати картку киянина?
Максим Бученко: Вона їм не надаватиме права на безоплатний проїзд. Вона дає інші привілеї. Наприклад, можна купити в кіосках «Київхліб» паляниці дешевше, отримати знижки у КП «Фармація» на 333 найменування ліків, можна відвідати зі 40% знижкою Київський зоопарк, можна вполовину дешевше відвідати деякі музеї. Тож люди, які приїхали з інших міст, зараз користуються своїми посвідченнями. Тільки після офіційного введення в промислову експлуатацію електронного квитка – на підставі електронного квитка. Але нині немає чіткого уявлення, як забезпечити пільгові категорії не містян електронною карткою. Цей механізм ще розробляється.