Білі берези пам'яті

«В двадцять років ніхто не думав про смерть. Навпаки планували своє майбутнє на подальше життя. Сергій Титовський - не виключення. Він мріяв про хорошу роботу, чисте кохання, вірних друзів. І так здавалось що буде надалі. Нічого не віщувало трагічного в долі. Він був добрим сином. Любив і допомагав матері у всіх домашніх справах. Був такий випадок. Коли навчався в ПТУ у Чернігові, до дізнався, що захворіла мати. Швиденько приїхав до рідного дому та відвіз матір з високою температурою до лікарні. З жовтня 1983 року  Сергій в армії. Але перед тим як поїхати, посадив перед вікном кілька білих берізок - символу життя на землі. Жаркий та тривожний Афганістан перекреслив все його життя. 3 березня 1985 року при виконані бойового завдання, куля вразила його серце….» це витяг з книги «Пам'ятайте нас» нариси про загиблих в Афганістані чернігівців. Нещодавно Олені Миколаївні Тітовській виповнилось 85 років. Пам'ять про сина назавжди залишилась в її серці, а білі берези нагадують про її Сергія. З Ювілеєм приїхали привітати матір  бойові побратими з Менської організації УСВА на чолі з головою організації Леонідом Титаренком. Вітаючи Олену Миколаївну та всіх матерів загиблих побратимів завжди говоримо «ми пам'ятаємо про загиблих та піклуємось про живих». На передодні 35 річниці виведення військ з Афганістану  кожна мати, батько, вдова понині відчути наше надійне плече побратима і сина.

Заступник голови Чернігівського обласного відділення УСВА
Станіслав Віхров